Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа №514/782/17

адміністративне провадження №К/9901/16625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 514/782/17

за позовом ОСОБА_2 до Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - Арцизьке ОУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Арцизького ОУ ПФУ

на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Козирєва М.В. та

ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук О.А., суддів Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г., -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області від 15 листопада 2012 року № 123413 про перерахунок пенсії;

- зобов`язати Арцизьке ОУ ПФУ провести вірне призначення, нарахування та доплату позивачу пенсії за віком з 01 грудня 2012 року з врахуванням для обчислення пенсії визначеного у встановленому порядку показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2010 рік, з врахуванням виплачених сум.

Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що пенсію за віком йому призначено в листопаді 2011 року в розмірі 5828 грн 32 коп. що підтверджується копією розпорядження № 123413 від 25 листопада 2011 року. Починаючи з листопада 2012 року розмір пенсії позивача після перерахунку на підставі розпорядження від 15 листопада 2012 року № 123413 був зменшений до 3636 грн 52 коп. Після листопада 2011 року розмір пенсії позивача зменшився і як випливає з письмової відповіді відповідача, його пенсію перераховано і зменшено, оскільки в листопаді 2003 року він звертався за призначенням пенсії за вислугу років, а тому на теперішній час проведено перерахунок з одного виду пенсії на інший вид пенсії, зокрема з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Зробивши такий перерахунок відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік. З такими діями позивач не погодився і вважає їх неправомірними, оскільки у 2011 році він звертався до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком, а не за перерахунком пенсії. Крім того, пенсію за вислугу років він не отримував взагалі, оскільки був звільнений 24 листопада 2003 року, а 26 листопада 2003 року знову прийнятий на роботу завідувачем відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії ЦРЛ.

Тарутинського районного суду Одеської області постановою від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав протиправним та скасував розпорядження управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області від 15 листопада 2012 року № 123413 про перерахунок пенсії.

- зобов'язав Арцизьке ОУ ПФУ провести вірне призначення, нарахування та доплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком з 03 січня 2017 року з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2010 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що оскільки ОСОБА_2 по досягненні пенсійного віку звернувся за призначенням пенсії за віком вперше, суд дійшов висновку, що при її обчисленні УПФУ повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як це було передбачено статтею 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). При цьому суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про застосування положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та задоволення позовних вимог з 03 січня 2017 року, оскільки позивач звернувся з позовом 03 липня 2017 року.

15 листопада 2017 року Арцизьке ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що у 2003 році позивачу призначалась пенсія за вислугу років, яка передбачена Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а в 2011 році позивачу призначалась пенсія за віком, яка передбачена Законом № 1058-IV.

В період з 26 листопада 2003 року і по теперішній час позивач продовжує працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV (у редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії за віком) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_2 було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Аналогічний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року (справа №133/476/15-а; 21-6331а15) та Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 514/782/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду