Історія справи
Ухвала КАС ВП від 09.09.2018 року у справі №826/16914/17
ПОСТАНОВАІменем України13 листопада 2019 рокум. Київсправа №826/16914/17адміністративне провадження №К/9901/60290/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2018 (головуюча суддя Шевченко Н. М. ) тапостанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В. П., суддів Літвіної Н. М., Лічевецького І. О.)у справі № 826/16914/17за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної гвардії України,третя особа - Військова частина № 3061,про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,I. РУХ СПРАВИ1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України, третя особа - Військова частина № 3061, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до
Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";- зобов'язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі зміною групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до
Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від26.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.3. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 09.05.2014 по 19.06.2014 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції: сектор "М", м. Маріуполь Донецької обл.5. Згідно з даними довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 13.07.2016 серії 12 ААА №203889, виданої Комунальним закладом "Черкаська обласна медико-соціальна експертиза Черкаської обласної ради" обласної МСЕК №2, позивачу при первинному огляді з 11.07.2016 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.6. На підставі рішення Головного управління Національної гвардії України позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму - 130500,00 грн.7. Постановою ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області" від 23.12.2016 № 76 з приводу перегляду причинного зв'язку захворювань в постанові ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області" від 27.11.2015 №18 колишнього військовослужбовця строкової служби в/ч 3057 ОСОБА_1,1990 року народження, останньому встановлено захворювання пов'язане з захистом Батьківщини. Постанову про причинний зв'язок захворювань в постанові ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області" від27.11.2015 №18 відмінено.
8. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від18.03.2017 серії 12 ААА №538784, виданої Комунальним закладом "Черкаська обласна медико-соціальна експертиза Черкаської обласної ради" обласної МСЕК №2, позивачу при повторному огляді з 13.03.2017 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини.9.05.07.2017 позивач звернувся до командира військової частини № 3061 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з уточненням діагнозу та зміною причинного зв'язку захворювання (встановлено захворювання пов'язане з захистом Батьківщини).10. Позивача повідомлено, що комісією Головного управління Національної гвардії України прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням змін, внесених згідно постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 18.05.2017, у розмірі 90 - кратного прожиткового мінімуму. Відповідно до п. 8 вказаної постанови, якщо рішенням МСЕК встановлено іншу причину інвалідності, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Таким чином, позивачу виплачено 130 500,00 грн. та буде зроблено перерахунок відповідно до пп. 3 п. 6 Постанови у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року.11. Не погодившись із такою відповіддю, позивач 21.11.2017 повторно звернувся до командира військової частини №3061 Національної гвардії України із заявою в якій просив здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги та виплатити різницю 200-кратних прожиткових мінімумів.12. Листом від 27.11.2017 №1/68-802 позивача повідомлено про те, що Головним управлінням Національної гвардії України його документи опрацьовано та прийнято рішення щодо виплати коштів у сумі 13 500 грн.
13. Позивач, не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, вважаючи його дії протиправними, звернувся до суду з позовом.IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв в межах своїх повноважень з урахуванням вимог чинного законодавства.IV. ДОВОДИ
КАСАЦІЙНОЇ
СКАРГИ13. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням вже виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 130 500 грн.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст.
341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.16. Відповідно до пункту
6 частини
2 статті
16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.17. Згідно статті
16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у статті
16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (статті
16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").18. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у статті
16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у статті
16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.19. На виконання пункту
2 статті
16-2 та пункту
9 статті
16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", яка визначає розмір одноразової грошової допомоги по категоріям військовослужбовців.20. Постановою Кабінету Міністрів України № 335 від 18.05.2017 внесено зміни до підпункту 3 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, які застосовуються із 01.01.2017, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.
21. Відповідно до пункту
4 статті
16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.22. Аналогічні положення закріплені в пункті 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (в редакції, чинній на момент встановлення групи інвалідності), зокрема, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.23. Судами встановлено, що відповідач виплатив позивачу різницю між 90-кратним прожитковим мінімумом, установленим законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, а тому діяв в межах закону.24. Посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-563а14 та постанову Верховного Суду від 20 березня 2018 у справі № 295/3091/17 колегія не приймає до уваги у зв'язку із неоднаковими фактичними обставинами справ.25. Відповідно до ст.
350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.Керуючись ст.
341,
350,
356 КАС України, Суд -ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 826/16914/17 - без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. КравчукСуддя А. А. ЄзеровСуддя О. П. Стародуб
Пошук
page
telegram
viber
youtube