Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2018 року у справі №522/22055/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №522/22055/17

адміністративне провадження №К/9901/52257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Гімона М.М., Гриціва М.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу № 522/22055/17 за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №522/22055/17 за позовом Приватного підприємства "ФАЛЬКО" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов та припису.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року ПП «ФАЛЬКО» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (надалі - відповідач, ДАБК), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати постанову ДАБК №124/17/504вих від 07.11.2017 про накладання штрафу у сумі 60624,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати постанову ДАБК №125/17/503вих від 07.11.2017 про накладання штрафу у сумі 60624,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.10.2017.

2. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

3. Однак постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задоволено частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «ФАЛЬКО» задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №124/17/504вих від 07 листопада 2017 року про накладання штрафу у сумі 60624,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. 04.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018.

5. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

6. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2018 відкрито провадження у справі. 20.09.2018 надійшов відзив від Позивача.

7. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 18.09.2017 (реєстр. №2808) належить на праві власності нежитлова будівля кафе-бару загальною площею 190,1 м.кв. за адресою: м. Одеса, Приморський район, площа Віри Холодної, 1/1.

9. За результатами розгляду листа (звернення) Всеукраїнської громадської організації «Національний комітет по боротьбі з корупцією» за №440 від 05.09.2017 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, пл. Віри Холодної, 1/1 (а.с. 120), відповідачем було видано наказ №01-13/389 ДАБК від 23.10.2017 «Про проведення позапланової перевірки» та видані направлення №001139 від 23.10.2017 про проведення позапланової перевірки реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, пл. Віри Холодної, 1/1, яке належить Приватному підприємства «ФАЛЬКО» (а.с. 118-119).

10. За результатами перевірки складений акт №001139 від 24.10.2017 (надалі - акт перевірки), в якому відображені наступні порушення:

- ч.1 ст.34 та абз.1 ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМ України за №466 від 13.04.2011, а саме - виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару шляхом добудови приміщень, чим збільшено загальну площу приміщень без отримання права на виконання даного виду будівельних робіт;

- ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України №461 від 13.04.2011 року, а саме - експлуатація самочинно реконструйованого об'єкту, не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства.

11. В якості обґрунтування таких порушень в акті перевірки зазначається, що вперше позивач став власником вищевказаної нежитлової будівлі кафе-бару площею 58,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності серії САА №639370 від 17.12.2008, і в подальшому позивачем проведені будівельні роботи з реконструкції вказаної будівлі зі збільшенням загальної площі приміщень до 190,1 кв.м., на яке Одеською обласною філією комунального підприємства «Центр державної реєстрації» на підставі технічного паспорту, виданого 12.06.2017 ТОВ «МЕлікон Групп», зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на визначення термінів «будівництво» та «реконструкція» у пунктах 3.2 та 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», відповідач вважає, що позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару шляхом добудови приміщень зі збільшенням загальної площі без проектної та дозвільної документації, що є порушенням ч.1 ст.34 та абз.1 ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМ України за №466 від 13.04.2011.

12. Крім того, відповідач в акті перевірки вказує на те, що після отримання права власності на самочинно реконструйований об'єкт загальною площею 190,1 кв.м., позивач передав цю нежитлову будівлю у власність ТОВ «Торговий дім «Все для АЗС» на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2017, а в подальшому ТОВ «Торговий дім «Все для АЗС» передало цю будівлю назад у власність позивача на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2017, що вказує на експлуатацію позивачем на даний час самочинно реконструйованого об'єкту, не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України №461 від 13.04.2011.

13. Крім акту перевірки, відповідачем 24.10.2017 також був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.10.2017, та два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

14. В приписі від 24.10.2017 відповідач вимагає від позивача у термін до 24.12.2017 набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою та ввести реконструйований об'єкт в експлуатацію або привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до свідоцтва про право власності серії САС №639370 від 17.12.2008 (а.с.141-144).

15. В протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2017 відповідач, посилаючись на зміст акту перевірки, вказує на наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі кафе-бару без проектної та дозвільної документації, а також абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за експлуатацію самочинно реконструйованого об'єкту не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства (а.с.145-152).

16. Ці протоколи також містять інформацію про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 07.11.2017 о 10.год. 30 хв. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю.

17. 07.11.2017 відповідачем за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено дві постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №124/17/504-вих, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2.ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.;

- №125/17/503-вих, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.

18. Предметом оскарження у даній справі є припис від 24.10.2017 та вищевказані постанови від 07.11.2017 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на те, що перевірку проведено з порушеннями порядку її проведення, оскільки позивач не проінформований про його права та обов'язки, не ознайомлений із підставою проведення перевірки, внаслідок чого він був позбавлений можливості взяти участь у проведенні перевірки. Акт позапланової перевірки № 001139 від 24.10.2017 та протоколи від 24.10.2017, за твердженням позивача, містять недостовірні дані.

20. Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки з оформленням акту № 001139 від 24.10.2017 та дії по складанню протоколів від 24.10.2017 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними, а також вважає необґрунтованими, незаконними і такими, що підлягають скасуванню, припис від 24.10.2017, постанову від 07.11.2017 №124/17/504вих та постанову від 07.11.2017 №125/17/503вих.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про проведення позивачем самочинної реконструкції вказаного об'єкту є помилковим, оскільки відповідно до довідки № 6-2740 від 12.06.2017, виданої ТОВ «МЕЛІКОН ГРУПП», збільшення загальної площі приміщень нежитлової будівлі кафе-бару до 190,1 м.кв., які розташовані за адресою: м. Одеса, Приморський район, площа Віри Холодної, 1/1 відбулося за рахунок виконання робіт, які не є самочинними. Також суд першої інстанції вказав на те, що дії Управління з проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті за адресою: м. Одеса, Приморський район, площа Віри Холодної, 1/1 є протиправними, що має наслідком протиправність оформлення результатів позапланової перевірки, а отже і протиправність винесених на її підставі припису та постанов про накладення штрафу на позивача.

22. З наведеними судом першої інстанції доводами в обґрунтування прийнятого рішення суд апеляційної інстанції не погодився. Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553), позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

23. Як слідує з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист від 23.10.2017, в якому, у відповідь на лист відповідача від 19.10.2017 №01-8/63 ВХ, повідомляє, що у зв'язку із відрядженням керівника ПП «ФАЛЬКО» відсутня можливість прибути на об'єкт для проведення перевірки у вказаний час, а також вказує на можливість безперешкодного доступу посадової особи відповідача на вказаний об'єкт для перевірки (а.с. 42).

24. Наявність цього листа підтверджує факт попередження позивача про проведення перевірки та дотримання відповідачем прав позивача на участь у перевірці. Не реалізація позивачем свого права на участь у перевірці не позбавляла відповідача права на проведення такої перевірки та складання відповідних документів за її результатами, які передбачені пунктами 16 та 17 Порядку №533: акту перевірки, протоколу, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

25. Зазначені обставини справи доводять факт завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого були винесені спірні постанови. Позивач свого права на участь у розгляді такої справи не реалізував. Проте це позбавляє відповідача можливості розглянути справу без участі позивача та прийняти відповідні постанови.

26. Оцінюючи правомірність спірних постанов та припису, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

27. Притягуючи позивача до відповідальності за порушення п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII), відповідач не встановив час вчинення даного порушення. Як зазначає сам відповідач в акті перевірки та у спірних постановах, реконструкція вищевказаного кафе відбулась після набуття позивачем права власності на цей об'єкт згідно свідоцтва про право власності від 17.12.2008 і до моменту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності позивача вже на реконструйований об'єкт. Однак точного періоду проведення такої реконструкції відповідач в жодному спірному рішенні не зазначає.

28. Встановлення часу вчинення даного правопорушення має суттєве значення в питанні застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу, оскільки до 10.06.2017 за аналогічне правопорушення була передбачена відповідальність у значно нижчому розмірі.

29. В той же час, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова ДАБК №125/17/503вих від 07.11.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.10.2017 не підлягають скасуванню, а заявлені відносно них позовні вимоги не підлягають задоволенню. Оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, постанова Приморського районного суду від 14.12.2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем проводиться експлуатація самочинно реконструйованого об'єкту, не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

31. Позивач у відзиві зазначив, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що встановлення часу правопорушення має суттєве значення в питанні притягнення до відповідальності.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Оцінюючи наведені сторонами доводи касаційної скарги, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з таких підстав.

33. Відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі 36-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

34. Згідно абз.2 п.4 ч.2 ст.2 вказаного Закону передбачається відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), у розмірі 36-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

35. Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» було прийнято ще 14.10.1994 за №208/94-ВР, а положення статті 2 цього закону, за якими позивача притягнуто до відповідальності, діють з 10.06.2017 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VIII.

36. Притягуючи позивача до відповідальності за порушення п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII), відповідач не встановив часу вчинення даного порушення.

37. Суд погоджується із твердженням суду апеляційної інстанції про те, що встановлення часу вчинення даного правопорушення має суттєве значення в питанні застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу, оскільки до 10.06.2017 за аналогічне правопорушення була передбачена відповідальність у значно нижчому розмірі.

38. Ключовим правовим питанням у справі є саме визначення точного періоду проведення Позивачем реконструкції. При цьому, у спірних рішеннях Відповідач не зазначає цього періоду та відповідних доказів.

39. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

40. З цих підстав Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що застосування до позивача штрафу у розмірі, який передбачений п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції, яка діє з 10.06.2017, може вважатися правомірним, якщо визначені цією статтею порушення були вчинені після 10.06.2017. Якщо ці порушення були допущені до 10.06.2017 року, то санкції повинні бути застосовані у тих розмірах, які діяли на момент вчинення порушення.

41. Оскільки відповідачем не встановлено часу початку та закінчення позивачем будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, колегія суддів вважає, що притягнення позивача до відповідальності постановою ДАБК №124/17/504вих від 07.11.2017 у вигляді штрафу у сумі 60624,00 грн. не можна вважати правомірним.

42. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі.

44. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №522/22055/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя М.М. Гімон

Суддя М.І. Гриців