Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

м. Київ

справа №220/989/17

адміністративне провадження №К/9901/3158/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик Ю.А., Гімона М.М., -

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 220/989/17

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Васильєвої І.А., суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В. -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконними дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;

- зобов'язати управління ПФУ призначити, нараховувати та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), враховуючи записи трудової книжки, архівні довідки, показання свідків та індивідуальні відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вимоги позивача обґрунтовано тим, що оспорюваний акт суб'єкта владних повноважень прийнято з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) перелік документів, які підтверджують трудовий стаж за відсутності відповідних записів у трудовій книжці не є вичерпним.

Великоновосілківський районний суд Донецької області постановою від 08 вересня 2017 року задовольнив позовні вимоги:

- визнав незаконними дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- скасував рішення управління ПФУ від 07 червня 2017 року №17 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язав управління ПФУ зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «в» статті 13 Закону № 1788-XII, період роботи з 13 листопада 1980 року по 09 листопада 1982 року, з 31 січня 1983 року по 04 березня 1985 року, з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1992 року;

- зобов'язав управління ПФУ призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 14 березня 2017 року відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що станом на дату звернення до відповідача, ОСОБА_1 виповнилось 55 років, його страховий стаж 26 рік 01 місяців 03 днів, у тому числі в якості тракториста-машиніста в КСП імені Леніна, а пізніше СГ ТОВ «Андріївське», а оскільки згідно із пунктом «в» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію на пільгових умовах мають право трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, то позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 2.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:

- скасував рішення управління ПФУ від 07 червня 2017 року № 17 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII з урахуванням поданих до заяви документів за період трудової діяльності з 31 січня 1983 року по 04 березня 1985 року та з 13 листопада 1980 року по 09 листопада 1982 року, за результатами розгляду якої прийняти вмотивоване рішення у відповідності до Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що всупереч пункту 4.3 Порядку № 22-1 відповідачем не зараховані до пільгового стажу позивачу періоди: з 31 січня 1983 року по 04 березня 1985 року та період служби в Лавах Радянської Армії у період з 13 листопада 1980 року по 09 листопада 1982 року без жодного обґрунтування такого не зарахування, отже рішення в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню. В частині періоду роботи з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1992 року, апеляційний суд зазначив, що без оскарження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) від 16 травня 2017 року, в основу якого покладено посилання на незарахування позивачу саме цього періоду (у зв'язку з відсутністю в первинних документах відомостей про займану посаду) в частині наведеного періоду, суд першої інстанції неправомірно зарахував його до пільгового стажу.

27 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 вересня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що рішення апеляційного суду, яким визнано вимоги позивача щодо зарахування періоду роботи з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1992 року такими, що не підлягають задоволенню, не містить ефективний спосіб відновлення порушеного права, оскільки не виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Відповідно до статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 січня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

Касаційний адміністративний суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди встановили, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення йому пенсії відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII, проте рішенням в.о. начальника управління ПФУ від 07 червня 2017 року № 17, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (пільговий стаж склав 17 років 07 місяців 16 днів, що не є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII) відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (арк. справи 21-24).

Такий висновок відповідачем зроблено через те, що окремі записи в трудовій книжці оформлені неналежним чином, де після слова «тракторист» в графі «яку роботу виконував» проставлено знак повтору.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Змістом статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про загальний військовий обов'язок i військову службу» та статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військової служби зараховується до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала на службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Частиною третьою статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ПФУ зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, не менше 20 років.

У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, ПФУ повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу, Верховний Суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку у цій справі, що управління ПФУ діяло необґрунтовано, оскільки у повідомленні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу окремих періодів. Також, частина мотивів, наведених управлінням ПФУ, є необґрунтованими.

Зокрема, управління ПФУ не зарахувало до загального стажу позивача період служби в армії з 1981по 1982 роки.

Відсутнє обґрунтування виключення зі стажу роботи на пільгових умовах період роботи у районному міжгосподарському об'єднанні з виробництва кормів «Волчанскоє» на посаді тракториста з 31 січня 1983 року по 04 березня 1985 року.

У зарахуванні періоду роботи на пільгових умовах з 01 січня 1991 по 31 грудня 1992 року було відмовлено у зв'язку з відсутністю в первинних документах відомостей про займану посаду.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, управління ПФУ діяло необґрунтовано.

При цьому, суд першої інстанції обрахував дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, встановивши, що станом на дату звернення, ОСОБА_1 виповнилось п'ятдесят п'ять років, його страховий стаж 26 рік 01 місяців 03 днів, у т.ч. в якості тракториста-машиніста в КСП імені Леніна, а пізніше СГ ТОВ «Андріївське», у зв'язку з чим правильними є його висновки про задоволення позовних вимог, тому постанову апеляційного суду слід скасувати і залишити в силі постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 вересня 2017 року, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що спричинило скасування ним законної постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасувати.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 08 вересня 2017 року залишити в силі.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду