Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 823/1978/18

провадження № К/9901/2606/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1978/18

за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Руденко А. В.) від 21 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кузьмишиної О. М.) від 20 грудня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у прийнятті документів для встановлення ОСОБА_2 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобов'язати Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області прийняти документи ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та внести подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області про встановлення ОСОБА_2 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та вирішити питання про видачу їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, що виступали сторонами у справі, судовий збір за розгляд справи у розмірі 705 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області безпідставно відмовило їй у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, оскільки виключення Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) місця проживання позивача з зони посиленого радіоекологічного контролю не впливає та не може впливати на обов'язок відповідного органу встановлювати особі статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Позивач вважає, що оскільки вона постійно проживала та працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, і станом на 01 січня 1993 року прожила та відпрацювала у цій зоні не менше 4 років, вона в розумінні Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

7. Станом на 17 квітня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 квітня 1993 року ОСОБА_2 є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.

9. Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 17 жовтня 2016 року № 203 встановлено, що захворювання позивача пов'язане із впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

10. 01 січня 2018 року ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, на строк до 01 березня 2021 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААА № 877417.

11. У березні 2018 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

12. Листом Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області від 02 травня 2018 року № 01-7-1/А-8 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні її заяви з мотивів, що відповідно до Закону № 76-VІІІ, у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано ст. 23 Закону № 796-XII, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Зазначено, що посвідчення категорії 1 особам, з числа віднесених до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації не видаються.

13. Вважаючи протиправними такі дії Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час встановлення ІІІ групи інвалідності та надання експертного висновку від 17 жовтня 2016 року № 203 позивач не належала до осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому підстави для встановлення їй категорії 1, як інваліду з числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передбачені ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII відсутні.

15. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що Законом № 76-VIII абзац 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року № 791а-ХІІ, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Цим же Законом статті 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону № 796-XII виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01 січня 2015 року.

16. У зв'язку з зазначеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач на час встановлення захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки згідно вищенаведених змін до законодавства така зона відсутня, отже, посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01 січня 2015, а позивач не є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що особа набуває статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії у разі, якщо вона вже має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи іншої категорії та їй встановлено інвалідність, щодо якої встановлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

18. Скаржник зазначає, що статус потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи вона набула відповідно до ст. 11 Закону № 796-XII, оскільки станом на 01 січня 1993 року проживала у цій зоні не менше 4 років і на момент звернення до суду не змінювала місце проживання.

19. Водночас, на думку скаржника, виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє її, як особу якій раніше було видано посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу. На підтвердження вказаного, позивач зазначає, що Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, певних пільг та компенсацій. Зокрема, ст. 51, 56 зазначеного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

21. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

22. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

23. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

24. Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

25. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

26. Відповідно до п. 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

27. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Зауважень щодо складу та змісту документів відповідач не мав. Проте відмовив з мотивів відсутності з 01 січня 2015 року у переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю та скасування ст. 23 Закону № 796-XII, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

28. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Рішенням від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема п. 4 Закону № 76-VIII, яким у Законі № 796-XII виключено ст. 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.

29. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII містилося у ст. 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.

30. Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

31. 01 січня 2015 року набув чинності Закон № 76-VIII, яким ст. 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

32. Водночас, цим Законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

33. Позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, 22 квітня 1993 року, тобто до 01 січня 2015 року. Цей статус є безстроковий.

34. Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 697/121/17, виключення з 01 січня 2015 року зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілих осіб, яким раніше, до 31 грудня 2014 року, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

35. Отже, у справі, що розглядається, Суд дійшов висновку, що посвідчення ОСОБА_2 категорії 4 є чинним та зберігається за нею довічно, а тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, позивач мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

36. У зв'язку з наведеним, та оскільки ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності (захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС), остання має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

37. Отже, відмова Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області у прийнятті документів для встановлення ОСОБА_2 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії не відповідає вимогам законності та є протиправною, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_2 заявлені до Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області підлягають задоволенню.

38. Водночас, вимоги ОСОБА_2 заявлені до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації задоволенню не підлягають та є передчасними, оскільки зазначеним відповідачем будь-які дії чи рішення стосовно позивача не приймалися, і остання не зверталася до нього за встановленням статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 і видачею відповідного посвідчення, про що ОСОБА_2 сама зазначала у позовній заяві.

39. Відтак, Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII та Закон № 76-VІІІ, які підлягали застосуванню до вказаних правовідносин що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

40. Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

41. Згідно наявних у матеріалах справи квитанцій, позивачем за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг сплачено судовий збір у розмірі 3299 грн. Зокрема, за подання позовної заяви позивач сплатила 705 грн. (квитанція від 16 травня 2018 року № 0.0.1037221492.1; а. с. 2), за подання апеляційної скарги - 1057,20 грн. (квитанція від 09 жовтня 2018 року № 1377-4008-5791-8966; а. с. 102) та за подання касаційної скарги - 1536,80 грн. (квитанція від 17 січня 2019 року № 1477-3760-4058-0337; а. с. 135).

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 823/1978/18 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області у прийнятті документів для встановлення ОСОБА_2 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області прийняти документи ОСОБА_2 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та внести подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області (вул. Соборна, 45, м. Тальне, Черкаська область, код ЄДРПОУ 03195783) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, в сумі 3299 (три тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб