Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №451/251/17

адміністративне провадження №К/9901/18755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2017 року (головуючий суддя Семенишин О.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі №451/251/17 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку її пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку; скасувати рішення відповідача від 29.12.2016 року № 1762/05-38 про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку, нарахованих і виплачених в період з 01.01.2009 року до 31.12.2010 року, що наведені в довідці від 13.12.2016 року № 3995/07-32, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - 27.12.2016 року, та виплатити різницю у сумі пенсії з дати перерахунку.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що їй призначена пенсія без урахування вказаних виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і які зазначені у довідці про складові заробітної плати, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії. На думку позивача, ці виплати є складовими заробітної плати, у зв'язку з чим мають бути включені при обчисленні пенсії за ст.37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, позов задоволено повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 з 30 грудня 2010 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області (правонаступником якого є Кам'янка-Бузьке об'єднане управління ПФУ Львівської області) як одержувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, а з 31 грудня 2010 року її було переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Однак, при обчисленні пенсії Відповідачем не враховано до складу заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, у зв'язку з чим 27 грудня 2016 року позивач звернулась до Управління з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням таких складових.

Рішенням №1762/05-38 від 29.12.2016 року, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку розміру пенсії з врахуванням інших виплат. Відмову мотивовано тим, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку не входять до складу заробітної плати державного службовця з якої розраховується пенсія, а також відсутністю механізму здійснення перерахунків пенсій державним службовцям.

Суди визнали таке рішення протиправним, виходячи з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога, індексація, носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час призначення пенсії позивачу також є безпідставним, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Крім того, згідно статті 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Також отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03. 2018р. №466/2402/17

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Радехівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі №451/251/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду