Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.08.2023 року у справі №280/1556/20
Ухвала КАС ВП від 03.02.2021 року у справі №280/1556/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа №280/1556/20

адміністративне провадження № К/9901/1188/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Кравчука В.М., Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Національного банку України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року (суддя Кисіль Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (колегія у складі суддів Коршуна А.О., Панченко О.М., Чередниченка В.Є. )

у справі №280/1556/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прості займи"

до Національного банку України

про визнання протиправними та скасування вимог.

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прості займи" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), правонаступником якого є Національний банк України, в якому просило визнати протиправними та скасувати вимоги щодо надання інформації та копій документів: (1) від 03.12.2019 №25989/15-8; (2) від 03.01.2020 № 47/15-8, (3) від 30.10.2019 № 23718/15-8, (4) від 11.07.2019 № 15816/15-8, (5) від 30.08.2019 № 19481/15-8.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, позов задоволено.

3. Національний банк України у касаційній скарзі просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

4. Ухвалою від 12.03.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

5. Скаржник клопотав про зупинення дії оскаржуваних рішень, Верховний Суд ухвалою від 12.03.2021 задовольнив зазначене клопотання та зупинив дію оскаржуваних рішень.

6. Крім того. відповідач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Прості займи» отримало вимоги Нацкомфінпослуг щодо надання інформації та копій документів, а саме:

- №15816/15-8 від 11.07.2019;

- №23718/15-8 від 30.10.2019;

- №25989/15-8 від 03.12.2019;

- №47/15-8 від 03.01.2020;

та повторну вимогу №19481/15-8 від 30.08.2019, якими відповідач зобов`язав позивача надати протягом десяти днів до Нацкомфінпослуг інформацію станом на 31.10.2019 (за вимогою №23718/15-8 від 30.10.2019), на 30.11.2019 (за вимогою №25989/15-8 від 03.12.2019), на 31.12.2019 (за вимогою №47/15-8 від 03.01.2020), щодо:

1.1. договорів надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладених Товариством, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язання (повернення кредиту та сплати процентів) за формою, встановленою Додатком №1;

1.2. зміни редакції внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;

1.3. зміни редакції примірного договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;

1.4. зміни порядку (процедури) укладання електронних договорів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно - телекомунікаційній системі та поза нею (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів та надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувалися.

8. У вимозі №15816/15-8 від 11.07.2019, окрім вищезазначеного, було вказано надати до Нацкомфінпослуг за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 інформацію та копії документів щодо:

1.1. договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

1.2. порядку (процедури) укладення електронних договорів, в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі, та поза нею, (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів та надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного окремого Алгоритму. У випадку якщо Алгоритм встановлено внутрішнім документом фінансової компанії надати копію цього внутрішнього документа.

При цьому, чітко зазначити період дії конкретного Алгоритму та кількості договорів, укладених за таким Алгоритмом (також визначити номери першого та останнього договору виділивши їх іншим кольором у таблиці Додаток №1).

2. Починаючи з серпня 2019 року постійно надавати Нацкомфінпослуг станом на останній день попереднього місяця (далі - Звітна дата) протягом десяти календарних днів після Звітної дати таку інформацію щодо:

2.1. договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

2.2. зміни порядку (процедури) укладення електронних договорів (за умови якщо така мала місце), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів, а також - надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувались.

9. Вимога №19481/15-8 від 30.08.2019 також містила вимоги щодо постійного надання відповідачу, починаючи з вересня 2019 року, станом на останній день попереднього місяця (далі - Звітна дата) протягом десяти календарних днів після Звітної дати інформацію щодо:

1.1. договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

1.2. зміни порядку (процедури) укладення електронних договорів (за умови якщо така мала місце), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів, а також - надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувались.

10. При цьому, з Додатку №1 до вимог №25989/15-8 від 03.12.2019, №47/15-8 від 03.01.2020, №23718/15-8 від 30.10.2019, якими встановлено форму довідки про договори, за якими позичальники прострочили виконання умов договору (договорів) (повернення кредиту) станом на відповідну дату, така довідка містить 16 граф та передбачає розкриття інформації стосовно позичальників, номеру та дати укладання договору, суми наданого кредиту, початкового строку дії договору, пролонгованого строку дії договору, що узгоджений сторонами, кількості днів прострочення боржником виконання зобов`язання, початкової процентної ставки, середньої процентної ставки, реальної річної процентної ставки, нараховані проценти за користування кредитом, нараховані проценти за прострочення кредиту, нараховані штрафи, нараховану пеню, інші комісії, за період з дати державної реєстрації позивача до 31.10.2019/30.11.2019/31.12.2019 року, відповідно.

11. Відповідно до Додатку №1 до спірних вимог №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019, якими встановлено форму Довідки про договори, за якими позичальники прострочили виконання умов договору (договорів) (повернення кредиту) станом на відповідну дату, така довідка містить 26 граф та передбачає розкриття інформації стосовно позичальників, номеру та дати укладання договору, суми наданого кредиту, початкового строку дії договору, фактичного строку дії договору (з урахуванням пролонгації), початкової процентної ставки, реальної річної процентної ставки, нараховані проценти за користування кредитом, нараховані проценти за прострочення кредиту, нараховані штрафи, нараховану пеню, інші комісії; залишок заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом, процентам за прострочення кредиту, нарахованим штрафам, нарахованій пені, іншій комісії або іншим платежам; редакцій внутрішніх правил, редакцій примірного договору, форми укладання договору, алгоритму дій, переуступки права вимоги за договором, чи передано інформацію про позичальника до БКІ за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 (вимога №15816/15-8 від 11.07.2019) та постійно з вересня 2019 року (вимога №19481/15-8 від 30.08.2019).

12. Позивач з вимогами не погодився, вважає їх протиправними і такими, що порушують його права.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Прості займи» зазначило, що у Нацкомфінпослуг відсутні повноваження вимагати від суб`єктів ринку фінансових послуг надання документів та інформації у формі та у обсязі, які визначені у вимогах. Вважає, що вимоги Нацкомфінпослуг надати будь-які документи, які не створюються в процесі здійснення господарської діяльності, а потребують виконання додаткової роботи шляхом проведення аналітичної роботи та підготовки статистичної інформації на виконання вимоги регулятора, фактично є звітністю, не передбаченою законами та спеціалізованими підзаконними нормативно-правовими актами, є протиправними та не можуть бути виконані фінансовою установою. Форма та обсяг інформації, яку відповідач вимагає у вимогах, підпадає за своїми ознаками під ознаки планової перевірки. Крім того, вимоги підписані неуповноваженою особою.

14. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що оскаржувані вимоги не мають наслідком припинення чи неможливість реалізації прав споживачів та не встановлюють додаткових обов`язків позивача, оскільки надання інформації на вимоги Нацкомфінпослуг є прямим обов`язком фінансових установ - ліцензіатів. Чинне законодавство з метою виконання функцій державного регулювання ринків фінансових послуг передбачає право Нацкомфінпослуг вимагати від учасників ринків фінансових послуг надання інформації, пов`язаної з веденням ними господарської діяльності з надання фінансових послуг, та необхідної державному регулятору для перевірки додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів.

Відповідач вважає, що директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, в зв`язку з чим вимоги підписані уповноваженою особою. Оскаржувані вимоги складено Нацкомфінпослуг в межах компетенції та підписані уповноваженою особою, а обсяг та зміст витребуваної інформації в повній мірі відповідає завданням Нацкомфінпослуг, як державного регулятора ринків надання фінансових послуг.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Положення про Національну комісію не наділяє відповідача правом вимагати будь-яку інформацію чи будь-які документи, більш того - правом вимагати надання усіх діючих договорів (як зазначено у вимогах), а лише необхідні і відповідно до покладених на неї завдань.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у питання наявності у Нацкомфінпослуг повноважень надсилати письмові вимоги про надання документів та інформації з метою пруденційного нагляду, а не лише в межах справ про вчинення правопорушення. Наразі судами розглядаються інші подібні справи №640/13758/19, №640/8764/19, №640/14443/20, № 640/17622/19, №640/13733/19, №280/2333/20, тому відкриття касаційного провадження забезпечить формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд апеляційної інстанції не вчинив дій, передбачених ч. 3 ст. 123 КАС України; на час звернення до суду з цим позовом сплинув строк оскарження вимог Нацкомфінпослуг від 11.07.2019 та від 30.08.2019. Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями надсилати фінансовим установам письмові вимоги про надання документів та інформації з метою здійснення пруденційного нагляду; законодавством не встановлено обмежень щодо змісту та обсягу інформації, що Нацкомфінпослуг має право вимагати, а фінансові установи зобов`язані надати.

17. У відзиві позивач покликається на правомірність висновків судів попередніх інстанцій. Відповідно до п. 12 ст. 28 Закону №2664 відповідач має право вимагати надання виключно необхідних документів і лише у межах усунення порушень. Не існує жодного аргументу в обґрунтування вимоги відповідача надати всі без винятку відомості про укладені за весь період діяльності договори.

Також позивач зазначає, що вимоги про надання документів були підписані неуповноваженою на це особою - директором Департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

19. Відповідно до ч. 2 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

21. Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

22. Пунктами 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Положення, яке було чинним на момент спірних правовідносин) передбачено, що Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

23. Повноваження Нацкомфінпослуг визначені ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

24. Згідно з пп. 12 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

25. Підпунктом 41 п. 3 Положення визначено, що Нацкомфінпослуг приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

26. Статтею 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Серед іншого, заходом впливу є: накладення штрафу, що передбачено статтями 41 і 43 цього Закону.

27. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

28. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29. Отже, Нацкомфінпослуг наділена повноваженнями щодо розгляду заяв споживачів про порушення законодавства у сфері ринків фінансових послуг, проводить перевірку фактів, викладених у таких заявах, шляхом направлення на адресу учасників ринків фінансових послуг вимог про надання інформації та документів. На основі аналізу отриманої інформації стосовно порушення уповноважена особа Нацкомфінпослуг обирає та застосовує відповідні заходи впливу. При цьому, неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації на вимогу Нацкомфінпослуг становить окремий склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

30. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пруденційний нагляд є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов`язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

Основними напрямами пруденційного нагляду національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо: 1) ліквідності; 2) капіталу та платоспроможності; 3) прибутковості; 4) якості активів та ризиковості операцій; 5) якості систем управління та управлінського персоналу; 6) додержання правил надання фінансових послуг.

31. У вимозі від 03.01.2020 №47/15-8 дійсно не зазначено про те, що витребовувані документи необхідні для здійснення пруденційного нагляду, проте повноваження Нацкомфінпослуг, передбачені пп. 12 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також Положенням, можуть реалізовуватися не тільки під час пруденційного нагляду, а й при здійсненні іншої діяльності відповідача.

32. Статтею 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено обов`язок фінансової установи розкривати інформацію про свою діяльністю, структуру управління, фінансові можливості, наявність дозволів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності.

33. Проте, метою регулювання вказаної статті є реалізація принципу відкритості (прозорості) діяльності фінансових установ, створення передумов для захисту прав споживачів таких фінансових послуг, а також забезпечення доступу споживачів фінансових послуг до інформації про фінансові установи.

34. Направлення позивачу вимог про надання документів та інформації не спрямоване на отримання звітів чи статистичної інформації, а має на меті виконання одного із завдань Комісії - дотримання законодавства у відповідній сфері, захист прав споживачів фінансових послуг та недопущення порушення їх прав.

35. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 в аналогічній справі №280/481/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків.

36. Суд відхиляє доводи позивача про те, що вимога від 03.01.2020 №47/15-8 підписана неповноважною особою з огляду на таке.

37. Відповідно до пп. 6.4.4 п. 6.4 р. 6 Положення про департамент регулювання та нагляду за кредитними установами Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 №240, директор Департаменту має право з метою здійснення своєчасного і повного розгляду письмових звернень та запитів фізичних та юридичних осіб, підготовки відповідей у встановлений законодавством строк та здійснення наглядових повноважень Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, запрошень на розгляд справ про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, а також повідомлень про прийняті Нацкомфінпослуг як колегіальним органом, рішень щодо реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур.

38. Так, ОСОБА_1 , який підписав вимогу, на той час був директором департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами, діяв відповідно до покладених на департамент завдань, а тому був уповноваженою особою на підписання вимоги.

39. Враховуючи зазначене, Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій і доходить висновку про правомірність вимог щодо надання інформації та копій документів: (1) від 03.12.2019 №25989/15-8; (2) від 03.01.2020 № 47/15-8, (3) від 30.10.2019 № 23718/15-8, (4) від 11.07.2019 № 15816/15-8, (5) від 30.08.2019 № 19481/15-8.

40. Щодо строків звернення до суду Суд зазначає таке.

41. За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

42. Абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

43. Враховуючи наведені вище приписи законодавства та наведене у позові обґрунтування позовних вимог, судом встановлено, що позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом щодо оскарження вимог відповідача №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019.

44. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач покликався на те, що дізнався про порушення свої прав 09.09.2019, коли отримав повторну вимогу від 30.08.2019. а тому відлік строку починається саме з цієї дати.

45. Ухвалою від 30.03.2020 Запорізький окружний адміністративний суд поновив позивачу строк звернення до суду, адже дійшов висновку, що наведені обставини є поважними, а тому пропущений строк щодо частини позовних вимог визнання протиправними та скасування вимог відповідача щодо витребування інформації та копій документів №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019 підлягає поновленню.

46. Суд не вбачає підстав не погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

48. З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №280/1556/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб