Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 року

Київ

справа №826/15424/14

адміністративне провадження №К/9901/5768/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2014 (суддя - Амельохін В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді: Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.) у справі № 826/15424/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Трейдінг» (далі - ТОВ «Ніко Трейдінг») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) від 09.04.2014 №0006761504 та №0006771504.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій прийнято правомірно.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Ніко Трейдінг» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати ТОВ «Ніко-Трейдінг» податків до бюджету складено акт від 09.04.2014 №597/2655-15-04, в якому відображено висновок про порушення підприємством граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з авансованих внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі зазначеного акта перевірки, 09.04.2014 ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006761504, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 84613,69 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0006771504, згідно з яким ТОВ «Ніко-Трейдінг» зобов`язано сплатити штраф у сумі 41237,64 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим кодексом такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу на 10% при затримці до 30 календарних днів та 20% при затримці більше ніж 30 днів наступних за останнім днем строку сплати сум грошового зобов`язання (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

11.02.2013 ТОВ «Ніко-Трейдінг» до ДПІ у Печерському районі подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік із самостійно розрахованими сумами авансових внесків з податку на прибуток, у розмірі 102023 грн., що підлягали сплаті у 2013 році.

Відповідно до платіжного доручення від 28.03.2013 № ТР002889, копія якого наявна в матеріалах справи, позивачем сплачено 102023 грн. авансового внеску з податку на прибуток.

При цьому, сплачуючи авансовий внесок позивач, у названому платіжному дорученні, зазначив поточний рахунок на який підлягав сплаті податок на прибуток.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п`ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Листами № 24/05 від 24.05.2013, № 130927/Вих.-1 від 27.09.2013, № 140327/1 від 27.03.2014 ТОВ «Ніко-Трейдінг» звернулось до відповідача із проханням зарахувати суму авансових внесків на поточний рахунок, призначений для їх сплати.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Таким чином, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо вчинення платником дій для сплати податку податкового зобов`язання у встановлений законодавством строк, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування штрафу згідно спірних податкових повідомлень-рішень є протиправним.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду