Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року

м. Київ

справа № 826/5397/18

адміністративне провадження № К/990/18525/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ХІМЕКС ЛІМІТЕД'' до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''ХІМЕКС ЛІМІТЕД'' на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 (головуючий суддя Ганечко О. М., судді: Василенко Я. М., Кузьменко В. В.),

У С Т А Н О В И В:

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 27.05.2021 відмовив у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 206' 712,44 грн.

18.11.2021 ТОВ ''ХІМЕКС ЛІМІТЕД'' подало апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. Одночасно позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, обґрунтоване посиланням на отримання її повного тексту лише 10.11.2021.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2021 апеляційну скаргу позивача залишив без руху, як таку, що подана поза межами строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 27.05.2021 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції 18.11.2021, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку на оскарження ухвали суду, жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги, не подав. А 28.04.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження у поданій на виконання ухвали суду від 14.12.2021 заяві не знайшли свого підтвердження. Позивач обґрунтовував підставу поновлення строку на подання апеляційної скарги тим, що копію судового рішення першої інстанції він отримав 10.11.2021, однак суд відхилив такий довід як такий, що не відповідає фактичним обставинам та не підтверджений матеріалами справи.

Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник стверджує, що повний текст ухвали суду першої інстанції від 27.05.2021 товариство отримало 10.11.2021 під розписку в суді. При цьому позивач зазначає, що був переконаний стосовно того, що докази про отримання ним копії повного тексту оскаржуваного судового рішення були долучені до матеріалів справи, однак, як було з`ясовано після отримання ухвали суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі отриманої відповіді суду першої інстанції на запит товариства щодо обставин отримання ним копії ухвали суду від 27.05.2021, такі докази зберігалися окремо від матеріалів справи, заява про видачу копії додаткового судового рішення від 25.08.2021 (вх.№03-14/132791/21) та розписка від 10.11.2021 були долучені до матеріалів справи тільки 22.06.2022 після надходження матеріалів справи до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Верховний Суд ухвалою від 05.08.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою товариства.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалене у справі судове рішення - без змін.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача у відзиві на касаційну скаргу, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне ухвали суду, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Питання щодо вручення судових рішень врегульовано положеннями статті 251 КАС України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частина п`ята статті 251 КАС України).

Відповідно до вимог частин десятої та одинадцятої статті 251 КАС України порядок вручення судових рішень здійснюється шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У разі розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення згідно з принципом гласності судового процесу.

Відтак, наведені норми свідчать, що суд зобов`язаний в силу закону вручити або надіслати учасникам справи судове рішення.

За змістом частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє {частина сьома статті 251 КАС України}.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі, в матеріалах справи відсутні відмітки про отримання позивачем оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.05.2021.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем ухвали суду першої інстанції від 27.05.2021 до постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою позивача від 28.04.2022 (т. ІІ, а.с.164). Ці докази були долучені до матеріалів справи вже після винесення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження (т. ІІ, а.с. 174-175), що підтверджено також листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2022 №826/5397/18/7627/22, наданого у відповідь на запит позивача від 07.07.2022 щодо обставин отримання представником товариства копії судового рішення суду першої інстанції від 27.05.2021 (т. ІІ, а.с.177-179). Отже, довід позивача про отримання ним повної ухвали суду першої інстанції, що постановлена судом в порядку письмового провадження, 10.11.2021 знайшов своє підтвердження. А суд апеляційної інстанції, обмежившись дослідженням доводів позивача щодо отримання ним копії ухвали суду першої інстанції від 27.05.2021 саме 10.11.2021, не звернув уваги, що матеріали справи взагалі не містять будь-які докази вручення позивачу копії цієї ухвали суду (т. ІІ, а.с.52-54).

Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону України ''Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'' встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі ''Кобець проти України'' Європейський суд з прав людини, керуючись критерієм доведення ''поза розумним сумнівом'' (рішення у справі ''Авшар проти Туреччини''), вказав, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів ''поза розумним сумнівом'' полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (рішення від 14.02.2008 у справі ''Кобець проти України'').

Колегія суддів висновує, що будь-яке порушення судом процесуальних норм, яке прямо чи опосередковано могло вплинути на дотримання особою встановленого законом порядку звернення з апеляційною скаргою, в тому числі і на дотримання строку подання апеляційної скарги, не може бути використано проти особи, яка звернулася з апеляційною скаргою.

У справах ''Белле проти Франції'', ''Ільхан проти Туреччини'', ''Пономарьов проти України'', ''Щокін проти України'' Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ ''ХІМЕКС ЛІМІТЕД'' у цій адміністративній справі. Шостий апеляційний адміністративний суд, обмежившись дослідженням доводів позивача щодо отримання ним копії судового рішення першої інстанції під розписку, не перевірив належного вручення йому копії цього судового рішення у спосіб, передбачений статтею 251 КАС України, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасуванню з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''ХІМЕКС ЛІМІТЕД''.

Скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 і направити справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк