Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.06.2023 року у справі №520/986/22
Постанова КАС ВП від 16.06.2023 року у справі №520/986/22
Постанова КАС ВП від 16.06.2023 року у справі №520/986/22
Постанова від 18.04.2024 року у справі №520/986/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року

м. Київ

справа № 520/986/22

адміністративне провадження № К/990/34812/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/986/22

за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк»

до Національного банку України

про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою Національного банку України

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (постановлену у складі головуючого судді Любчич Л.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В.),

У С Т А Н О В И В :

1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року задоволено позов Акціонерного товариства «Мегабанк» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування Рішення Національного банку України - «Письмова вимога» від 30 грудня 2021 року за вих. № 28-0011/125162/БТ; визнання протиправним та скасування Рішення Національного банку України «Про результати інспекційної перевірки» за вих. № 28-0011/125055/БТ від 30 грудня 2021 року з додатком - «Звіт про інспекційну перевірку Акціонерного товариства «Мегабанк»».

2. Не погодившись із ухваленим рішенням, Національний банк України подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.

4. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними та апеляційна скарга відповідача залишена без руху. 21 листопада 2022 року на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року надійшло клопотання Національного банку України про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначення інших поважних причин, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними та відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року не були виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, то у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 251 КАС України, пункту 124 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення №1845/0/15-21), у зв`язку із чим не взяв до уваги те, що у ЄСІТС забороняється розміщення та обробка інформації з обмеженим доступом, зокрема, з банківською таємницею. Відтак, за твердженням скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність відрахування строку на апеляційне оскарження у цій справі з моменту розміщення рішення суду апеляційної інстанції у підсистемі «Електронний кабінет» є хибним.

7. Національний банк України також вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 120/4999/20-а про те, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі №520/986/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

9. Суддя-доповідач ухвалою від 16 червня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 17 червня 2023 року.

10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

11. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження позивачем отримано 28 грудня 2022 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

15. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.

16. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.

17. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

18. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.

19. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.

20. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21.

21. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, апеляційну скаргу відповідача залишена без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

22. У подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не усунуто повністю недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, а заявлені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією рф проти України та невчасним отриманням оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у строк, встановлений статтею 295 КАС України. Суд апеляційної інстанції вказав, що посилання відповідача на отримання копії повного судового рішення лише 1 серпня 2022 року, не спростовують факту обізнаності про судове рішення, яке направлялося йому 1 липня 2022 року до «Електронного кабінету». Строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у даній справі підлягає відрахуванню з 1 липня 2022 року, тобто з дати направлення рішення суду до «Електронного кабінету» відповідача, а не отримання судового рішення в паперовому вигляді 1 серпня 2022 року. Тому отримання судового рішення у паперовій формі 1 серпня 2022 року не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

23. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає за необхідне вказати таке.

24. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

25. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21.

26. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

27. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17) та від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18.

28. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

29. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

30. Як було зазначено вище, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

31. Згідно зі статтею 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі (учасників справи), зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, зокрема, й щодо подання апеляційних скарг, сплати судового збору тощо.

32. Отже, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.

33. Колегія суддів зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

34. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

35. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

36. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.

37. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

38. Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

39. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

40. З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

41. Аналогічна позиція щодо застосування принципу res judicata в аспекті наявності підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 820/4563/16, від 13 червня 2019 року у справі № 200/15533/17(2-а/200/1165/17) та від 13 червня 2019 року у справі №809/4385/15.

42. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен для цього вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

43. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 22 лютого 2022 року у закритому судовому засіданні. Повний текст вказаного судового рішення виготовлений 1 липня 2022 року.

44. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 251 КАС України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

45. Як було зазначено вище, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів, а якщо таке рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, то учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

46. Позиція щодо особливостей застосування судами строків апеляційного оскарження висловлена Верховним Судом у постановах від 12 червня 2019 року справі №381/2198/18, від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 22 січня 2020 року у справі №702/968/18 та від 27 січня 2021 року у справі №520/13722/19, від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1794/18-а та від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21.

47. З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суду апеляційної інстанції виходив з того, що копію рішення суду першої інстанції отримано відповідачем 1 липня 2022 року, при цьому цей суд посилався на довідку про доставку електронного листа від 1 липня 2022 року до електронного кабінету відповідача, що знаходиться у матеріалах справи (Т. 6, а.с. 92). Оскільки з апеляційною скаргою відповідач звернувся 15 серпня 2022 року, що підтверджується штампом на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції, то суд дійшов висновку, що таке звернення відбулося з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

48. Тобто, з огляду на наявну в матеріалах справи довідку про доставку електронного листа від 1 липня 2022 року до електронного кабінету відповідача, яким Харківський окружний адміністративний суд направив рішення від 22 лютого 2022 року, суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, про те, що ним повний текст було отримано лише 1 серпня 2022 року і з цієї дати слід відраховувати початок тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року.

49. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що для правильної перевірки висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою Національного банку України, необхідно встановити, чи дійсно Харківський окружний адміністративний суд виконав обов`язок, передбачений статтею 251 КАС України, щодо належного вручення відповідачу повного тексту рішення від 22 лютого 2022 року та вручив його 1 липня 2022 року.

50. З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи №520/986/22 та ухвалення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року відбулося в закритому судовому засіданні (т.6, а.с. 54-57). Підставою для розгляду справи у закритому судовому засіданні стало клопотання позивача - Акціонерного товариства «Мегабанк», подане разом з позовною заявою, про розгляд справи у закритому судовому засіданні у зв`язку із загрозою розголошення інформації, яка містить банківську таємницю та може завдати шкоду репутації позивача.

51. Згідно із частиною першою, четвертою, п`ятою, сьомою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

52. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

53. Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

54. Пунктом 5.8 розділу І Положення №1845/0/15-21 встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

55. Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Положення №1845/0/15/21 адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

56. За змістом пунктів 24-27 розділу ІІІ Положення №1845/0/15/21 підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.

Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

57. Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення №1845/0/15/21 підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

58. Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. З вказаної дати особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Окрім того, за допомогою ЄСІСТ адміністративні суди направляють судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням вказаної Системи.

59. Водночас нормами Положення №1845/0/15/21 передбачені певні обмеження щодо опрацювання певних процесуальних документів, прийняття яких відбулося в особливому режимі.

60. Так, відповідно до пункту 124 Перехідних положень Положення №1845/0/15/21 В ЄСІТС не обробляється інформація з обмеженим доступом.

61. Для з`ясування того, яка інформація є з обмеженим доступом, необхідно звернутися до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

62. Так, відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

63. У той же час, у частині першій статті 8 Закону № 2939-VI розкрито поняття «таємна інформація», зокрема зазначено, що це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

64. З вищевказаних норм законодавства вбачається, що до інформації з обмеженим доступом відноситься, у тому числі, і банківська таємниця.

65. Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №520/986/22 було ухвалено в закритому судовому засіданні та містить інформацію з обмеженим доступом (банківська таємниця), то відповідно до пункту 124 Перехідних положень Положення №1845/0/15/21 таке рішення/його частина не могло бути оброблено в ЄСІТС та доставлено через вказану Систему в «Електронний кабінет» відповідача у формі, яка б за змістом відповідала оригіналу судового рішення, яке знаходиться у матеріалах справи. У такому випадку, наявність у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа від 1 липня 2022 року (копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року) до «Електронного кабінету» відповідача, що знаходиться у матеріалах справи (т.6, а.с. 92), не може бути доказом отримання відповідачем повного тексту судового рішення.

66. Про те, що рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року було присвоєно статус документа з обмеженим доступом підтверджується і інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до якого Інформація щодо вказаного судового рішення заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» (у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості, зокрема, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні).

67. Таким чином, суд першої інстанції не дотримався вимог статті 251 КАС України та не вручив відповідачу повного тексту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, який був виготовлений 1 липня 2022 року, чим позбавив відповідача можливості вчасно оскаржити вказане судове рішення в апеляційному порядку.

68. При цьому з матеріалів справи вбачається, що оскільки повне рішення суду у справі №520/986/22 не надходило в паперовій формі на адресу Національного банку України, то представник відповідача 18 липня 2022 року звернувся з клопотанням про видачу копії повного судового рішення та лише 1 серпня 2022 року відповідач отримав копію даного рішення.

69. З вищезазначеного вбачається, що оскільки повний текст відповідачу був вручений тільки 1 серпня 2022 року, то саме із цієї дати слід відраховувати тридцятиденний строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, і який закінчився 31 серпня 2022 року.

70. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Національний банк України з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року звернувся до апеляційного суду 15 серпня 2022 року, тобто протягом строку, встановленого статтею 295 КАС України.

71. Верховний Суд зазначає, що оскільки відповідач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у межах строків, встановлених статтею 295 КАС України, то суд апеляційної інстанції ухвалою від 14 листопада 2022 року безпідставно залишив без руху подану скаргу у зв`язку із пропуском строків на апеляційне провадження та у подальшому ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

72. Крім того, з огляду на наведені відповідачем аргументи й докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях Національного банку України не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками.

73. Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском, за його висновком. строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем, дійсно свідчать про те, що він намагався вчинити усіх залежних від нього процесуальних дій у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

74. Відповідач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

75. У зв`язку з вищевикладеним, Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України.

76. Також Суд вказує, що стаття 299 КАС України вимагає від суду апеляційної інстанції перевіряти факт отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення та виключно з цього моменту обраховувати процесуальний строк. При цьому сам факт «обізнаності» скаржника з постановленням оскаржуваного судового рішення, за загальним правилом, не впливає на такий обрахунок строку. Зазначене положення процесуального кодексу фактично презюмує добросовісність поведінки скаржника, об`єктивну неможливість до отримання ним повного тексту оскаржуваного судового рішення належним чином скористатися конституційним правом на апеляційний перегляд справи, а також непорушність за такого підходу принципу res judicata.

77. Схожі правові висновки зроблені Верховним Судом також у постановах від 2 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20 та від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц.

78. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України призвело до безпідставної відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, а тому ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року підлягає скасуванню.

79. Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції статті 251 КАС України, пункту 124 Перехідних положень Положення № 1845/0/15-21 та неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 120/4999/20-а, знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

81. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

82. З огляду на вищевикладене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 349 353 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа