Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2020 року у справі №820/4706/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №820/4706/16

адміністративне провадження №К/9901/32929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.) у справі №820/4706/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог, просило:

- скасувати наказ Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 28.08.2016 №634 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31234756)»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30.09.2016 №0002271402.

2. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на безпідставність видачі Київською об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області наказу від 28.08.2016 №634 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» та відсутність у контролюючого органу правових підстав для її проведення. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» також зазначає, що висновки викладені в акті перевірки про неправомірність формування ним даних податкового обліку за результатом фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» є необґрунтованими з огляду на те, що взаємовідносини по придбанню позивачем у його контрагента послуг здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведення операцій між сторонами та дійти висновку про відсутність в діях позивача порушення норм податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, позовні вимоги задоволено. Скасовано наказ Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 25.08.2016 №634 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31234756)». Скасоване податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 30.09.2016 №0002271402. Вирішено стягнути з Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31234756, поштовий індекс 61195, м. Харків, вул. Леся Сердюка, буд. 50 кв.15) у розмірі 2756,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, виходили з того, що оскільки запит податкового органу від 14.03.2016 №2551/10/20-31-22-03 не відповідає вимогам податкового законодавства, підстави для надання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» відповіді на такий запит та, як наслідок, підстави для видачі оскаржуваного наказу про проведення перевірки, відсутні.

Також суди дійшли висновку про безпідставність прийняття спірного податкового-повідомлення рішення, оскільки контролюючим органом не доведено безтоварний характер проведених господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД», а також не надано доказів, які б свідчили про документування взаємовідносин між сторонами за відсутності їх фактичного здійснення. Суди зауважили, що належними первинними та розрахунковими документами, які також були предметом документальної перевірки, підтверджено зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача, а висновки викладені в акті перевірки від 14.09.2016 ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих, які спростовано в процесі розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №820/4706/16, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» зареєстроване як юридична особа та на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку в відповідача, як платник податків.

Контролюючим органом 14.03.2016 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) №2551/10/20-31-22-03.

У відповідь на вказаний запит, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» на адресу відповідача скеровано лист від 29.03.2016 №29/03-25, в якому позивач вказує про відсутність у спірному запиті інформації, яка б підтверджувала недостовірність зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» даних податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ. Також Товариство зазначає, що зі змісту вказаного запиту не вбачається, що податковим органом виявлено недостовірні дані у податковій декларації за червень 2015 року, а відтак, на переконання позивача, надісланий запит не може вважатися обов`язковим письмовим запитом у розумінні підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Керуючись підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, виконуючим обов`язки начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято наказ від 25.08.2016 №634 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» за період з 01.06.2015 по 30.06.2015 та видано запрошення від 25.08.2016 №11596/10/20-31-14-02-15 посадовим особам позивача щодо участі у проведені документальної позапланової невиїзної перевірки.

На підставі спірного наказу від 25.08.2016 №634 посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, за результатами якої складено акт від 14.09.2016 №2625/20-31-14-02-07/31234756. (Листом Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 28.09.2016 №14710/20-31-14-02-15 вказаний акт перевірки щодо встановлених порушень, визнано правомірним та таким, що не підлягає перегляду).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 82483,91грн.

На підставі висновків, викладених в вказаному акті перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0002271402, яким позивачу завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 82484,00грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» послуг транспортно-експедиторського обслуговування. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на податкову інформацію отриману від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.01.2016 №1967/7/15-53-22-03 щодо Товариства з обмежено відповідальністю «БС Шіппінг Сервіс ЛТД», яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта господарювання до схеми формування штучного податкового кредиту на підставі даних контрагента, що ставить під сумнів реальність господарських операцій між сторонами.

Судами встановлено, що спірні взаємовідносини позивача та Товариства з обмежено відповідальністю «БС Шіппінг Сервіс ЛТД» виникли за результатом господарської діяльності позивача, як покупця у сфері зовнішньо-економічної діяльності, та подальшої реалізації придбаного товару Державному підприємству «СхідГЗК».

Так, з метою здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації товару - Державному підприємству «СхідГЗК», що підтверджується договором про закупівлю товарів від 28.07.2015 №592/13, між позивачем (покупець) та QINGDAO IRO TAIHE INTERNATIONAL TRADE CO., LND, Китай (продавець), укладено договір від 24.03.2015 №24032015/806, згідно умов якого продавець продає, а покупець придбаває товар гідрокарбонат амонію технічний. Згідно з п. 5 зазначеного договору - СIF Одеса, Україна (Incoterms 2010) вантажоодержувач згідно даного договору є Державне підприємство «Східний ГЗК». Відповідно до п. 8 договору, транспортування товару здійснюється за рахунок продавця морським транспортом до Одеського морського порту.

Судами також встановлено, що придбаний позивачем у QINGDAO IRO TAIHE INTERNATIONAL TRADE CO., LND, Китай (нерезидент) товар транспортувався продавцем до Одеського морського порту, з метою подальшої його реалізації контрагенту-покупцю (резиденту). Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БС Шіппінг Сервіс ЛТД» (експедитор), укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.08.2014 №180/14, предметом якого є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в т.ч. з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг. Згідно з пп. 1.2 зазначеного договору - послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг або додаткової угоди до договору, в якій вказується: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати експедитору та інші погоджені сторонами умови.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору транспортно-експедиторського обслуговування від 07.08.2014 №180/14, позивачем було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час документальної перевірки, зокрема договору, заявки, акта надання послуг, податкових накладних, рахунків на оплату, накладну, що засвідчує розмитнення товару, відомості вагонів та контейнерів, видаткових накладних, вантажно-митної декларації, виписки по рахунку, а також договорів про експедирування вантажів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «БС Шіппінг Сервіс ЛТД» (експедитор) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» щодо надання послуг стосовно здійснення перевалки, зберігання та внутрішньопортового експедирування вантажу тощо.

Спірні господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача. Вказані первинні документи досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки. Наявність таких документів відповідачем не заперечувалась.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги Київська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування наказу, який вичерпав юридичну силу та не несе негативних наслідків для позивача, та правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. На переконання податкового органу, судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не враховано податкову інформацію отриману відповідачем від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.01.2016 №1967/7/15-53-22-03 щодо Товариства з обмежено відповідальністю «БС Шіппінг Сервіс ЛТД», яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта господарювання до схеми формування штучного податкового кредиту на підставі даних контрагента, та ставить під сумнів реальність господарських операцій між сторонами. Відповідач вважає, що у розглядуваному випадку проведення позивачу донарахувань є правомірним, підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

8. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України:

9.1. Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 20.

10.1.1. Підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

10.1.2. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.1.3. Підпункт 20.1.14 пункту 20.1 статті 20.

У разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

10.2. Пункт 73.3 статті 73.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

10.3. Стаття 75.

10.3.1. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10.3.2. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

10.4. Стаття 78.

10.4.1. Підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

10.4.2. Пункт 78.4 статті 78.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

10.5. Пункт 185.1 статті 185.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

10.6. Пункт 188.1 статті 188.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

10.7. Стаття 198.

10.7.1. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.7.2. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.7.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.7.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245.

11.1. Пункт 10.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті мають бути обов`язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

11.2. Пункт 12.

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

11.3. Пункт 14.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Письмовий запит про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження в обов`язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання такої інформації.

14. Можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виникає виключно за наявності недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

Вирішення контролюючим органом питання про призначення проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України здійснюється за результатами комплексної оцінки виявлених випадків недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків.

При цьому, виявлені податковим органом факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, можуть бути підставою для проведення перевірки у відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями з цього питання.

15. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

16. Виконання вказаних умов надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки.

17. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

18. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

19. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

20. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

21. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

22. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (в редакції, що діяла до 08.02.2020).

24. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

25. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність прийняття наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС», з огляду на відсутність правових підстав для її проведення. Зокрема, суди зазначили, що невідповідність запиту про надання інформації та її документального підтвердження вимогам податкового законодавства, позбавляє платника податків обов`язку надавати відповідь на такий запит.

26. Як встановлено судами, запит Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про надання інформації та її документального підтвердження від 14.03.2016 №2551/10/20-31-22-03 направлено позивачу на підставі положень підпунктів 16.1.5, 16.1.7, статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України та пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245.

В той же час, у вказаному запиті містяться лише посилання на положення Податкового кодексу України та дані за період перевірки з 01.06.2015 по 31.06.2015 щодо взаємовідносин Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» без зазначення підстав направлення такого запиту, зокрема у чому саме полягає недостовірність поданої податкової звітності позивача та вказівки на те, у якій саме податковій звітності та за який період виявлено таку недостовірність, з урахуванням того, що спірний наказ контролюючим органом видано на підставі положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

27. Направлення на адресу позивача письмових запитів про надання пояснень та їх документальних підтверджень, в яких зазначено чітке обґрунтування про виявлення контролюючим органом фактів, що свідчать про недостовірність показників податкової звітності позивача, як передумови для призначення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав, судами встановлено не було.

28. Суди дійшли обґрунтованого висновку, що посилання контролюючого органу в запиті виключно на податкову інформацію від 29.01.2016 №1967/7/15-53-22-03, отриману відповідачем від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту на підставі даних Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» без будь-якої конкретизації господарських операцій, без чітких посилань на конкретну податкову звітність та підстави з якими податковий орган пов`язує наявність у позивача недостовірних даних у податковій звітності, не може вважатися запитом оформленим у відповідності до положень податкового законодавства та свідчити про правомірність визначених контролюючим органом підстав для ініціювання надіслання запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та в подальшому видачі спірного наказу.

29. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій також було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії), є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

30. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є фактично виконаними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Спірні послуги придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» було використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС», а саме - забезпечення розмитнення, перевезення, страхування товару та подальшого транспортування контрагенту-покупцю. Вказане контролюючим органом не заперечувалося.

31. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» надано виписки по рахунку, що свідчить про перерахування коштів на рахунок контрагента та є доказом понесення витрат за придбані послуги.

Вказані документи було досліджено під час здійснення контрольного заходу, що відображено в акті перевірки та спростовує доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі.

32. Посилання податкового органу на податкову інформацію отриману відповідачем від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.01.2016 №1967/7/15-53-22-03 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентом Приватним підприємством «Медіал комплект» за червень 2015 року, а також при визначенні сум податкового кредиту та податкових зобов`язань за червень 2015 року обґрунтовано не прийнято судами до уваги, оскільки будь-яка податкова інформація наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом не наведено обставин, які б вказували на неправомірне формування позивачем даних податкового обліку з підстав безтоварності проведених операцій позивача з його контрагентом. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на інформації отриманій від іншого податкового органу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

33. Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за результатом фактично проведених господарських операцій, містять достатні дані про їх зміст, учасників та відповідають законодавчо визначеним вимогам. На момент вчинення спірних господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «БС ШІППІНГ СЕРВІС ЛТД» було зареєстроване у встановленому законом порядку та мало статус платника податку на додану вартість.

34. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

35. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки запит про надання інформації від 07.04.2016 №900/10/20-34-14-00-18 складений з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме не містить чітких обґрунтувань з якими податковий орган пов`язує наявність у позивача недостовірності показників податкової звітності, підстави для видачі наказу від 28.08.2016 №634 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТОРГСЕРВІС» на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України були відсутні.

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТОРГСЕРВІС» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

38. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

40. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №820/4706/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду