Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №818/228/18

адміністративне провадження №К/9901/60440/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду в складі судді Соп'яненка О.В. від 19.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М., Бершова Г.Є. від 16.07.2018 у справі №818/228/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального правління Державної прикордонної служби України (далі - Сумський прикордонний загін) щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового атестату та додатку до грошового атестату для обчислення пенсії;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення пенсії без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової виногради, зобов'язувати здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням зазначеної винагороди.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Сумського прикордонного загону щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» до грошового атестату та додатку до грошового атестату для обчислення пенсії позивача.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Сумський прикордонний загін, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняте нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до змісту постанови № 1294 від 07.11.2007 не входить до складу грошового забезпечення, не носить постійного характеру, а тому не підлягає включенню до грошового атестату та додатку до грошового атестату для обчислення пенсії.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив скаргу Сумського прикордонного загону залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом начальника Сумського прикордонного загону № 139-ОС від 17.07.2017 прапорщика ОСОБА_2, інспектора прикордонної служби 3 категорії - оператора групи забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи "Гарт" звільнено з військової служби у запас з 02.09.2017, а наказом № 174-ОС від 04.09.2017 виключено зі списків особового складу загону.

З 03 вересня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі грошового атестату та додатку до нього про розмір грошового забезпечення за останньою посадою позивача.

Згідно з грошовим атестатом та повідомленням про призначення пенсії при обчисленні розміру пенсії щомісячна додаткова грошова винагорода, яку позивач отримував не включена до грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії. Факт отримання позивачем зазначеної винагороди підтверджується витягами з розрахунково-платіжної відомості.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_2, наданими Пенсійним фондом України, страховий платіж сплачувався з розміру грошового забезпечення, що включає і суми додаткової грошової винагороди.

11 грудня 2017 року позивач звернувся до Сумського прикордонного загону із заявою про включення суми щомісячної додаткової винагороди до довідки про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії.

Сумський прикордонний загін листом № 11/м-184;м-185 від 26.12.2017 повідомив про те, що у грошовому атестаті позивача відображені всі передбачені законодавством виплати, які підлягають врахуванню для обчислення пенсії. Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 не входить до переліку видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія та не враховується при призначенні пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку позивач кожного місяця отримував під час проходження служби з вересня 2015 року по серпень 2017 року, з якої нараховані і сплачені страхові внески, підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. А тому дії Сумського прикордонного загону щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового атестату та додатку до грошового атестату для обчислення пенсії є протиправними.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (у редакції, чинній на час проходження позивачем служби) щомісячна додаткова грошова винагорода установлюється, зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 вказаної постанови).

На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. За змістом вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Як встановлено судами, позивач під час проходження служби з вересня 2015 року по серпень 2017 року кожного місяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010, з якої нараховані і сплачені страхові внески.

За таких обставин, коли позивач під час проходження служби кожного місяця з вересня 2015 року по серпень 2017 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010, з якої нараховані і сплачені страхові внески, а отже вказана допомога носила системний характер, то це дає підстави для включення її до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм надана належна правова оцінка. Нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Т.О. Анцупова

О.П. Стародуб

Судді Верховного Суду