Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа №826/19602/16

адміністративне провадження № К/990/20007/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (головуюча суддя - Ганечко О.М., судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифромедіа» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифромедіа» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (з урахуванням ухвали суду від 01 листопада 2021 року про виправлення описки): визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05 грудня 2016 року №0000032200 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 219666,00 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 54913,50 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05 грудня 2016 року №0000012200 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 559081,00 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 139770,25 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 22 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору за її подання.

Оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги ухвалою від 17 грудня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу податкового органу.

13 січня 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно направило апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року разом із доказами оплати судового збору. Скаржник також просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2022 року залишив апеляційну скаргу без руху для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску.

Оскільки відповідачем не виконано вимог ухвали суду, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. Автор касаційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху ним було скеровано до суду заяву про усунення недоліків за допомогою підсистеми «Електронний суд», у якій було наведено причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою. Втім, ознайомившись із текстом оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, скаржнику стало відомо, що вказану заяву суд не досліджував та не надавав оцінку вказаним у ній доводам. Наведене, на думку відповідача, є підставою до скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Своєю чергою, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Так, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на його оскарження, яке було обґрунтоване тим, що затримка із поданням апеляційної скарги була зумовлена неможливістю оплати судового збору й одразу після оплати збору відповідачем було скеровано скаргу до суду.

Надаючи оцінку поважності наведеним відповідачем причинам пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції в ухвалі від 22 лютого 2022 року зазначив, що, дійсно, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою (13 січня 2022 року), апелянтом надано суду платіжне доручення №7385 від 17 грудня 2021 року на суму 21788,10 грн, оплату якого проведено Державною казначейською службою України 22 грудня 2021 року. Поряд із тим, суд звернув увагу, що податковий орган не надав жодних доказів, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору (22 грудня 2021 року) до моменту подачі апеляційної скарги (13 січня 2022 року). У зв`язку з цим податковому органу було запропоновано надати відповідні докази, які б пояснювали таке тривале зволікання із вчиненням відповідної процесуальної дії.

Не отримавши від апелянта жодних заяв чи клопотань, ухвалою від 31 травня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження. Приймаючи таке рішення апеляційний суд урахував, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженим представником апелянта засобами поштового зв`язку 05 травня 2022 року, проте, станом на 31 травня 2022 року вимоги ухвали суду так і не були виконані. Звернув суд увагу й на те, що апелянтом не повідомлялось про наявність тих чи інших обставин, які перешкоджали йому виконати вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

В аспекті висновків суду апеляційної інстанції, а також доводів, якими податковий орган обґрунтовує касаційну скаргу, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом того чи іншого процесуального документа, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Усталеною є й судова практика Верховного Суду (справи №№806/2321/16, 826/24448/15, 806/2950/15, 200/11691/19-а, 405/7262/17, 1440/1822/18, 0840/3465/18 та низці інших) щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків (як у випадку справи, яка переглядається). Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Дослідженням змісту ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху Судом встановлено, що в ній надано правову оцінку тим аргументам, якими відповідач обґрунтовував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Втім, скаржник не надав жодних доказів, які б достовірно підтверджували ті факти, про які йшлося у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Не надано відповідачем таких доказів й на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а тому правильним є рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкового органу.

У касаційній скарзі її автор стверджує, що він виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та скерував відповідне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд». Утім, на підтвердження таких доводів скаржник не надав суду касаційної інстанції жодного доказу. Не виявлено колегією суддів КАС ВС і в матеріалах адміністративної справи будь-яких клопотань від податкового органу з моменту залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, відповідачем у даному випадку не доведено ті обставини, на які він посилався в касаційній скарзі, і якими він обґрунтовував свої доводи. Відтак, у касаційного суду відсутні підстави ставити під сумнів висновки апеляційного суду, з яких він виходив, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкового органу.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою до скасування судового рішення, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, й обґрунтованих причин пропуску такого строку апелянт в установлений апеляційним судом термін не навів.

Порушень норм процесуального права, які могли б слугувати підставою до скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, колегією суддів КАС ВС в даному випадку не встановлено.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська