Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2018 року у справі №816/2152/17
Постанова КАС ВП від 16.01.2023 року у справі №816/2152/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

м. Київ

справа № 816/2152/17

адміністративне провадження № К/9901/53270/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №816/2152/17

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 (суддя Довгопол М.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 (головуючий суддя Чалий І.С., судді: П`янова Я.В., Калитка О.М.),

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі також - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі також - відповідач), в якому просило:

- визнати противним та скасувати припис до акта Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №000130 від 24 жовтня 2017 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів визначено у Законі України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" і ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до статті 5 вказаного Закону надає споживачам інформацію щодо розміру цін/тарифів на товари, послуги, що надаються населенню, у платіжних документах, які застосовуються для оплати населенням спожитих товарів, послуг, а також шляхом забезпечення доступу споживачів до електронних систем обліку розрахунків споживачів через офіційний веб-сайт у мережі Інтернет. Вказує, що у рахунках, які направлялися щомісячно на адресу: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , підприємство інформувало споживача про розмір тарифу; відповідна інформація щодо цін/тарифів розміщувалася також на офіційному сайті підприємства, в інформаційних оголошеннях та на інформаційних стендах у приміщенні абонентської служби підприємства за адресою: м. Полтава, вул. Духова, 1. Виходячи з викладеного вважає спірні припис і постанову необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис до акта Головного управління Держпродспоживслужби № 000130 від 24 жовтня 2017 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Судами встановлено, що 04 липня 2017 року до відповідача надійшло звернення від гр. ОСОБА_1 про порушення Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" його права на оплату послуги з централізованого опалення за період з 10 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року відповідно до Договору від 07 жовтня 2016 року.

Листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 вересня 2017 року за вих. №3632/06/32870-03 надано погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області на підставі звернення фізичної особи про порушення законних прав суб`єктом господарювання Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20 жовтня 2017 року № 549 призначено позапланову перевірку позивача.

Начальником відділу Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Пановою О.Л. на підставі направлення від 20 жовтня 2017 року №214 проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів відносно Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", за результатами якої складено акт № 000130 від 24 жовтня 2017 року.

У процесі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів позивачем надано письмові пояснення від 30 жовтня 2017 року № 28.3-02/2326 разом з документами.

В ході перевірки було встановлено та в акті № 000130 від 24 жовтня 2017 року зафіксовано, що 03 жовтня 2016 року у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено та прийнято на комерційний облік підприємства 3 вузли обліку теплової енергії.

07 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" було укладено договір, в якому замість вартості тарифу за 1 Гкал, вказана вартість за 1 кв. м, розмір плати за 1 Гкал відсутній. Отже, як вказано у акті, при укладенні договору споживач був позбавлений права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, у зв`язку з чим підприємством порушено пп.2 ч.1 ст.20, пп.6 ч.2 ст.22, ч.1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-ІV, пп.3 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, п.6 ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів".

У приписі до акту від 24 жовтня 2017 року №000130 позивача зобов`язано забезпечити при укладенні Договору надання споживачеві необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Акт перевірки підписано та його примірник отримано уповноваженим представником позивача Кашин Р.О., при цьому останнім в акті зазначено, що зауваження та заперечення будуть надані додатково.

13 листопада 2017 року позивачем подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області письмові зауваження та заперечення до акту № 000130 від 24 жовтня 2017 року з додатками (вих. № 28.3-02/2433 від 13 листопада 2017 року), а також лист від 13 листопада 2017 року вих. №28.3-02/2434 про виконання припису до вказаного акту.

14 листопада 2017 року відповідачем винесено постанову № 60 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" застосовано штраф у розмірі 4019,64 грн.

Не погодившись із вищевказаними приписом до акту №000130 від 24 жовтня 2017 року та постановою №60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини порушення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вимог законодавства в частині надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а відтак припис до акта Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №000130 від 24 жовтня 2017 року та постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" є необґрунтованими, прийнятими без урахування усіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Також суд зазначив про недоведення відповідачем належними, достовірними та достатніми доказами правомірності прийнятих ним рішень, як того вимагає стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та непідтвердженість цих висновків доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п.1, 13 ч.1 ст. 26 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі по тексту - Положення) визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.

Пунктом 7 Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, а також накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, підставою для ухвалення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області припису до акту № 000130 від 24 жовтня 2017 року та постанови № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" слугували висновки акту перевірки № 000130 від 24 жовтня 2017 року про те, що при укладенні договору від 07 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" споживач був позбавлений права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, з огляду на те, що замість вартості тарифу за 1 Гкал у договорі вказано вартість за 1 кв. м, розмір плати за 1 Гкал взагалі відсутній, у зв`язку з чим підприємством порушено пп.2 ч.1 ст.20, пп.6 ч.2 ст.22, ч.1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пп.3 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, п.6 ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030) зареєстроване як юридична особа та є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в м. Полтаві, послуги яким надаються, у тому числі, споживачам за адресою: АДРЕСА_2 , що зафіксовано в акті перевірки від 24 жовтня 2017 року № 000130.

Як констатовано судами, 03 жовтня 2016 року в будинку за вищевказаною адресою було встановлено та прийнято на комерційний облік підприємства 3 вузли обліку теплової енергії , зокрема за № 169Ж.

07 жовтня 2016 року між гр. ОСОБА_1 (споживач), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за умовами якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором (пункт 1 Договору).

У пункті 5 вищевказаного договору визначено, що тарифи на послуги становлять: з централізованого постачання гарячої води - 79,48 грн. за куб. метр; з централізованого опалення - 30,26 грн. за кв. метр; розмір плати за 1 Гкал. протягом опалювального періоду - не вказано.

Під час розгляду справи судами встановлено, що станом на дату укладення вказаного договору зі споживачем ОСОБА_1 оператор в абонентському відділі не володів відомостями про встановлення вузлів обліку теплової енергії у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки лише після засвідчення підпису представника ДП "Полтавастандартметрологія" в актах від 03 жовтня 2016 року про прийняття на комерційний облік 3 вузлів обліку теплової енергії, встановлених· в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , печаткою уповноваженого органу, Державного підприємства "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та повернення актів позивачу, на підставі службової записки заступника начальника служби приладів обліку та контролю за якістю теплопостачання на ім`я заступника генерального директора Кашина Р.О. , резолюцію на якій проставлено 27 жовтня 2016 року, абонентською службою було внесено зміни в облік про встановлення вузла обліку теплової енергії за адресою АДРЕСА_2 .

Отже, у договорі з ОСОБА_1 було зазначено тарифи, виходячи із вартості послуг з централізованого опалення за 1 куб. м.

Пунктом 39 договору між гр. ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку тепла споживач оплачує в опалювальний період за теплопостачання згідно з показаннями засобів обліку, які перебувають на абонентському обліку виконавця, пропорційно до опалювальної площі квартири.

Відповідно до пунктом 46 цього ж договору у випадку зміни тарифів виконавець повідомляє про це споживача через засоби масової інформації, і розрахунки проводяться з дня затвердження нових тарифів.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Отже, перелік способів, за допомогою яких виробником (виконавцем, продавцем) може бути доведено до відома споживача інформацію про продукцію, в тому числі, про ціну (тариф) на таку продукцію, не є вичерпним і не обмежено відповідним договором, натомість допускається використання способів, прийнятих для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо

Пунктом 6 частини 2 статті 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виробник зобов`язаний надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, заходи з енергозбереження, формування та виконання інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення визначено Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» від 10 грудня 2015 року № 887-VIII (далі - Закон № 887-VIII).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.1 Закону № 887-VIII споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів.

Частиною 2 ст. 5 Закону № 887-VIII визначено, що доступ до інформації, зазначеної у пунктах 1, 2, 5 - 14 частини першої статті 1 цього Закону, забезпечується відповідними суб`єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб`єктів господарювання.

Інформація, зазначена у пункті 2 частини першої (щодо розміру цін/тарифів на товари, послуги, що надаються населенню, у тому числі із зазначенням розміру податку на додану вартість) та пунктах 1, 2 частини другої статті 1 Закону України від 10.12.2015 р. № 887-VIII надається суб`єктами господарювання у платіжних документах, що застосовуються для оплати населенням спожитих товарів, послуг, а також шляхом забезпечення доступу споживачів до електронних систем обліку розрахунків споживачів через офіційні веб-сайти таких суб`єктів господарювання в мережі Інтернет.

Отже, Законом № 887-VIII визначено порядок доведення до відома споживачів суб`єктами господарювання інформації щодо цін/тарифів у сфері теплопостачання.

Водночас, як встановлено судами, відповідачем по справі під час перевірки Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" не було належним чином з`ясовано питання дотримання останнім вимог Закону № 887-VIII щодо надання відповідної інформації споживачу ОСОБА_1 .

Разом з тим, суди констатували, що Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" розміщувались повідомлення щодо розмірів тарифів на послугу з централізованого опалення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет http://te.pl.ua, а також надсилалися за адресою проживання споживача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) платіжні документи (рахунки на оплату послуг теплопостачання), в яких доводилася до відома інформація про розміри тарифів, в тому числі про вартість 1 Гкал, про що свідчать копії відповідних рахунків за липень 2016 року - січень 2017 року, які також були надані позивачем відповідачу разом із зауваженнями та запереченнями до акту перевірки.

Доставка вказаних рахунків забезпечувалася Полтавською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" згідно із договором № 03-445 від 16 квітня 2015 року про надання послуг з доставки рахунків, що підтверджується актами приймання-передання наданих послуг за період з серпня 2016 року по січень 2017 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем було забезпечено у спосіб, передбачений нормами законодавства, надання споживачу ОСОБА_1 необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність факту порушення Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вимог законодавства щодо надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними доводам відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі №816/2152/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик