Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2020 року у справі №420/2831/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/2831/19

адміністративне провадження № К/9901/1564/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Кашпур О. В.,

суддів - Калашнікової О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув як суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №420/2831/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" - про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, прийняте у складі головуючого судді Андрухіва В. В., та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: доповідача - судді Крусяна А. В., суддів - Градовського Ю. М., Яковлєва О. В.

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.07.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від
27.03.2019 року про відмову громадянину КНР ОСОБА_1 в продовженні строку перебування на території України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10 вересня 2019 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, позов задоволено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення Суворовського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 27.03.2019 про відмову громадянину КНР ОСОБА_1 в продовженні строку перебування на території України не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, прийняте не обґрунтовано, не добросовісно, не розсудливо, не пропорційно, без дотриманням принципу рівності перед законом.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішенням попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та норм матеріального права судами попередніх інстанцій, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі.

5. Касаційна скарга обґрунтована тим, що у відповідача були обґрунтовані підстави вважати, що позивач має інші, ніж заявлені в заяві, підстави та мету перебування в Україні. Зазначає, що приписи пункту 7.4 Контракту №226 від 06 березня 2017 року. не передбачають обов'язку Компанії "HUAIAN JINXIN TRANSMISSION MACHINERY CO., LTD" (Китай) направляти на адресу ПАТ "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" своїх фахівців для усунення дефектів реалізованого обладнання, а отже заявник не може посилатись на вимоги вказаного Контракту, як на підставу для продовження йому строку перебування в Україні. Також відповідач зазначив, що незрозуміло яким чином позивач має закінчити гарантійне обслуговування, коли гарантійний період закінчується 05 вересня 2019 року, тобто майже через пів року з дня подачі заяви про продовження строку перебування на території України.

IV. Позиція інших учасників справи

6. Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення попередніх інстанцій без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

7.11 січня 2020 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючого судді), Калашнікова О. В., Шевцова Н. В.

8. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Шевцову Н. В. замінено на суддю Радишевську О. Р. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 17 січня 2020 року № 83/0/78-20.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у попередному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 11 серпня 2021 року.

VI. Установлені судами фактичні обставини справи

11.22 березня 2019 року громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про продовження строку перебування на території України.

12. ОСОБА_1 1964 р. н., є громадянином Китайської Народної Республіки, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1, працює у компанії "HUAIAN JINXIN TRANSMISSION MACHINERY CO., LTD".

13. У серпні 2017 р. згідно з умовами Контракту №226 від 06.03.2017 p., укладеного між ПрАТ "ВО "Стальканат-Сілур" (Покупець) та Компанією "HUAIAN JINXIN TRANSMISSION MACHINERY CO., LTD" (Продавець), останнім був вироблений та переданий у власність Покупця волочильний стан LZ9/1200. Згідно з Актом від
05.09.2017 р. зазначений волочильний стан був прийнятий в експлуатацію на території ПрАТ "ВО "Стальканат-Сілур". 01 лютого 2019 р. відповідним листом Покупець повідомив Продавця про виявлені дефекти обладнання під час його експлуатації, та просив забезпечити прибуття двох спеціалістів виробника з метою виявлення причин виникнення дефектів, їх усунення та повторного пуску обладнання за результатами гарантійного ремонту.

14. Листом ПАТ "ВО "Стальканат-Сілур" від 07.02.2019р. №122/14 надано запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи для оформлення іноземцю короткострокової візи для в'їзду в Україну, а саме щодо одноразового в'їзду ОСОБА_1, громадянина Китайської Народної Республіки з службовою (діловою) метою в період з 01.03.2019р. по 30.04.2019р.

15. В подальшому, Посольством України в Китайській Народній Республіці видано Лю Веньмін одноразову візу №Y06127541 типу "С" з терміном дії з 01.03.2019р. по
30.03.2019р.

16.08.03.2019р. позивач прибув на територію України.

17.22.03.2019р. ОСОБА_1 разом з представником приймаючої сторони - ПАТ "ВО "Стальканат-Сілур", звернулися до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про продовження строку перебування на території України у зв'язку необхідністю завершення гарантійного обслуговування та тестових випробувань обладнання, виробленого та постановленого Компанією HUAIAN JINXIN TRANSMISSION MACHINERY CO., LTD (Китай), досягнення гарантійних показників, передбачених Контрактом №226 від 06.03.2017 року, а також здійснення робіт по повторному введенню зазначеного обладнання в експлуатацію та підписання ним, як представником виробника, відповідного акту приймання та пуску в експлуатацію.

18. Рішенням Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 27.03.2019р. позивачу відмовлено в проводженні строку перебування на території України відповідно до пп.6 п.10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
15.02.2012р. №150. Позивача зобов'язано виїхати з України до 30.03.2019р.

19. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VII. Джерела права та акти їхнього застосування

20. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Правовідносини щодо продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 №3773-VI (далі-Закон №3773-VI).

~law6~. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів.

~law7~. Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного ~law8~ чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

~law9~ визначено, що іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

У продовженні строку перебування іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

Продовження строку перебування на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 № 150 (далі - Порядок № 150).

Пункт 2 Порядку № 150. Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС; 3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.

Пункт 5 Порядку № 150. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.

Згідно пункту 6 Порядку № 150 строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули: 1) за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, виконання службових обов'язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну. До короткострокових віз прирівнюються візи типу С-2, ОСОБА_7-3, ОСОБА_8, Л, М, Н, Р, Г, К, Т, П-1, ОП і П-2, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії); 2) за транзитною візою в разі вимушеної зупинки на території України у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, хвороба, ремонт транспортного засобу тощо) за наявності документа, що підтверджує причину та тривалість вимушеної зупинки, - на період, необхідний для усунення таких обставин. До транзитних віз прирівнюються візи типу ТР-1 і ТР-2, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії); 3) за довгостроковою візою, якщо протягом строку дії візи з поважних причин не оформлено посвідки на постійне чи тимчасове проживання, за умови подання підтверджувальних документів - на період не більш як один місяць. До довгострокових віз прирівнюються візи типу О, ІМ-1, ІМ НОМЕР_2, НОМЕР_3 НОМЕР_4 і Ф, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії).

Пункт 7 Порядку №150. Рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.

Згідно пункту 8 Порядку № 150. Заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.

Відповідно до п. п.2 пункту 9 Порядку 150 для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають такі документи: у разі, коли приймаючою стороною є юридична особа: паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), копію його сторінок з особистими даними, візою (за наявності) і відміткою про реєстрацію та/або копію імміграційної картки (за наявності); переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому законодавством порядку; паспортний документ керівника юридичної особи, що є приймаючою стороною, та/або уповноваженої ним особи (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення тощо) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку; документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України, чи гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України та їх виїздом з України; документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності юридичної особи на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування (після пред'явлення повертається), та його копію, а у разі, коли житло не належить приймаючій стороні, - письмову згоду власника (співвласника) житла чи уповноваженої ним особи; чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.

Відповідно до пункту 10 Порядку №150 рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони.

Зазначене рішення може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду.

VIII. Позиція Верховного Суду

23. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем та приймаючою стороною поміж тих документів, що додаються до заяви про продовження строку перебування на території України, відповідно до Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України від
25.04.2012 року №363, для підтвердження обґрунтування необхідності продовження строку тимчасового перебування на території України позивач надав копію Контракту №226 від 06.03.2017 року та копії листування між Компанією "HUAIAN JINXIN TRANSMISSION MACHINERY CO., LTD" та ПрАТ "ВО "Стальканат-Сілур".

25. Тобто, позивач надав копії документів, з яких вбачається, що він не має ніяких інших причин перебувати на території України, окрім як на виконання умов Контракту №226, укладеного між його роботодавцем та ПрАТ "ВО "Стальканат-Сілгур".

26. Водночас, відповідачем при розгляді справи в судах попередніх інстанцій не було надано жодного доказу того, що позивач має інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні.

27. Аналізуючи встановлені судами фактичні обставини справи та доводи касаційної скарги колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанції, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують наведену позивачем мету звернення до міграційного органу із заявою про продовження строку перебування на території України, а також, що рішення про відмову у продовженні строку перебування в Україні є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

28. Суди дійшли правильного висновку про визнання рішення Суворовського РВ у м.

Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 27 березня 2019 року про відмову позивачу у продовженні строку перебування на території Україні протиправним та його скасування.

29. Оцінюючи доводи касаційної скарги відповідача, Верховний Суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

30. Враховуючи наведене, Верховним Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, у зв'язку з чим погоджується з висновком судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог.

31. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. Отже, колегія суддів Верховного Суду уважає за необхідне залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року.

IX. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №420/2831/19 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: О. В. Кашпур

Судді: О. В. Калашнікова

О. Р. Радишевська