ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/10048/15

адміністративне провадження № К/9901/7562/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О.., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2015р. (суддя - Нагорянський С.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016р. (судді - Мацедонська В.Е., Грищенко Т.М., Земляна Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» (далі - Уповноважена особа Фонду), оформлене наказом №61 від 29.08.2014р., в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20.05.2014р. та банківського рахунку НОМЕР_1 від 20.05.2014р., укладеного між нею та ПАТ «Старокиївський банк»;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2015р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016р., позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р., в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1067-2014 від 20.05.2014р. та банківського рахунку НОМЕР_1 від 20.05.2014р., укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк».

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2014р. постановою Правління Національною банку України №276/БТ з відміткою «банківська таємниця» ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 41 - 42)

20.05.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського рахунку №49068 , відповідно до якого банк відкриває позивачу банківський поточний рахунок НОМЕР_3 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в банку. (а.с. 11)

Згідно пункту 3.3 цього Договору позивач має право поповнювати рахунок додатковими внесками коштів шляхом внесення готівки або в безготівковій формі в розмірах, регламентованих банком та в межах чинного законодавства.

20.05.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського вкладу №05/1067-2014. (а.с. 10)

Згідно розділу І цього Договору банк відкриває позивачу вкладний (строковий) рахунок «Надійний» у гривні, а позивач вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 190000 грн. Датою внесення вкладу є 20.05.2014р., а датою повернення - 20.06.2014р. Процентна ставка за вкладом складає 15% процентів річних.

Згідно квитанції ПАТ «Старокиївський Банк» від 20.05.2014р. №Cash 4 позивачем внесено через відділення № банку на рахунок НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 190000 грн. Призначення платежу - «внесення готівки на депозитний рахунок згідно Договору №05/1067-2014 від 20.05.2014р.). (а.с. 12)

Постановою Правління Національною банку України від 17.06.2014р. №365 ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. (а.с. 43 - 44)

На підставі цієї постанови Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2014р. №50, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку, з 18.06.2014р. по 18.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку ОСОБА_3 . (а.с. 45)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24.06.2014р. №23 на виконання частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішено провести перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 зазначеного закону.

На засіданні Комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14.07.2014р., вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2014р., оформлене відповідним протоколом, вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський Банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів (в електронному вигляді), виявлених за результатами перевірки. (а.с. 49)

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2014р., оформлене протоколом №182/14, вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ «Старокиївський Банк» та надано вказівку Уповноваженій особі Фонду на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактами можливого «дроблення» депозитних вкладів фізичних осіб, сума за якими перевищує граничний розмір відшкодувань, здійсненого з метою отримання відшкодування клієнтами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 59 - 61)

На підставі зроблених Комісією висновків Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ від 29.08.2014р. №61, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу. (а.с. 68)

Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є Додатком до Наказу від 29.08.2014р. №61, значаться банківські рахунки позивача НОМЕР_3 та НОМЕР_3 , а також її договори від 20.05.2014р. №49068 та від 20.05.2014р. №05/1067-2014. (а.с. 69)

Згідно виписки відділення №2 ПАТ «Старокиївський Банк» залишок коштів на рахунку позивача станом на 11.09.2014р. становить 192342 грн. (а.с. 13)

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Старокиївський Банк». (а.с. 46)

15.09.2014р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою про видачу з її банківського рахунку НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 192342 грн, що розміщені у ПАТ «Старокиївський банк». (а.с. 14)

Листом від 17.09.2014р. №2403/09-02 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 20.05.2014р. №49068 та договір банківського вкладу від 20.05.2014р. №05/1067-2014, та операції з внесення грошових коштів на рахунки, відкриті на виконання зазначених договорів, який є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемним відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим позивача не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 17)

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2014р. №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014р. та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 18.09.2014р. по 18.09.2015р. (а.с. 47)

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 25.09.2014р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Старокиївський Банк»; для отримання коштів вкладники з 25.09.2014р. по 04.11.2014р. включно можуть звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк «Київська Русь»; виплати гарантованої суми відшкодування буде здійснюватись відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом від 18.11.2014р. №13/2/2-22818 повідомлено Уповноважену особу Фонду про те, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України. (а.с. 67)

Судами встановлено, що договір банківського вкладу та договір банківського рахунку позивача визнано нікчемними на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено факту наявності причино-наслідкового зв`язку між правочином, який укладено позивачем та неплатоспроможністю банку чи неможливістю виконання у зв`язку з таким правочином зобов`язань перед іншими кредиторами, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність позивача та її обізнаність щодо можливих неправомірних дій з боку третіх осіб.

Крім того, суди виходили з недоведеності належними доказами в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України посилань Уповноваженої особи Фонду на те, що позивачем грошові кошти до каси банку не вносились, операції по внесенню коштів здійснювались лише шляхом внесення фіктивної інформації до бази даних вкладників.

Також суди виходили з того, що проведення досудового розслідування за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський банк» своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3641 Кримінального кодексу України не є належним доказом у розумінні ч. 1 ст. 70 КАС України, оскільки не стосується предмета доказування, а вирок у кримінальній справі відсутній.

Суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч. 3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено підстав для визнання нікчемними договорів банківського рахунку та вкладу, укладених між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 с. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсними правочинів позивача та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять, а тому відповідачем не доведено наявність правових підстав для прийняття наказу №61 від 29.08.2014р. відносно позивача.

Суди дійшли висновку про те, що умовою застосування п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством, а тому отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000 грн прямо встановлена законодавством України, у зв`язку з чим посилання на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не є належною підставою для визнання правочинів, укладених між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», нікчемними.

Крім того, суди виходили з того, що постанова правління Національного банку України від 12.05.2014р. №276/БТ «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження в діяльності банку, становить банківську таємницю і позивач не могла знати про її зміст та встановлені обмеження.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договори банківського вкладу та банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р., в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1067-2014 від 20.05.2014р. та банківського рахунку НОМЕР_1 від 20.05.2014р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський банк», а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук