Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року

Київ

справа №127/14729/17

адміністративне провадження №К/9901/2880/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017 у складі судді Романюк Л.Ф. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у складі колегії суддів: Совгири Д.І. (головуючого), Курка О.П., Матохнюка Д.Б. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа ОСОБА_4 про скасування постанов, -

УСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - ОСОБА_4 про скасування постанов.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 при переведенні із наукової пенсії на пенсію за віком з 05.07.2011 згідно з вимогами ст.24, ч.2, ч.4 ст.25, ч.1 ст.27, ч.2 ст.40, ч.1 ст.45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому: відновити ОСОБА_4 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення її пенсії величиною 2,45214 за період трудового стажу 415 місяців до 19.07.1993; оцінку одного року страхового стажу, що визначена в 1,35 % застосувати лише до одного місяця стажу у системі персоніфікованого обліку з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року; двоскладовою формулою розрахунку обчислити ОСОБА_4 пенсію за віком за 415 місяців до 19.07.1993 і за один місяць з 01.06.2011 по 30.06.2011 в системі персоніфікованого обліку; виплатити ОСОБА_4 різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати пенсією згідно зі ст.ст.24, ч.2 ч.4 ст.25, ч.1 ст.27, ч.2 ст.40, ч.1 ст.45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.07.2011 по день перерахунку.

На виконання постанови було судом видано виконавчий лист та управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження ВП №48012145. Під час проведення виконавчих дій управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці надано державному виконавцю лист про недоцільність виконання рішення суду, оскільки при застосуванні норм зазначених в постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 розмір пенсії ОСОБА_4 значно зменшиться та надано звіт Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №08-00-019-26886 від 02.09.2015 про недоцільність перерахунку пенсії.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2016 державним виконавцем Сінгаєвською О.М. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 232/1608/12, виданого 02.07.2015 Вінницьким міським судом Вінницької області закрито в зв'язку з недоцільністю виконання рішення суду, так як після перерахунку пенсії ОСОБА_4 розмір її пенсії зменшиться до 1049 грн.

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 22.06.2017 скасовано постанову головного державного виконавця від 08.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №48012145, оскільки винесена передчасно та без урахування вимог ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.06.2017 відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №232/1608/12, виданого 02.07.2015.

Не погоджуючись із вказаними постановами відповідача про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить їх скасувати, а позов задовольнити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає про порушення судами положень Закону України «Про виконавче провадження» та недоцільність виконання судового рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_4

Відповідач та третя особа надіслали до суду відзиви на касаційну скаргу та просять залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу управління пенсійного фонду України в м.Вінниці - без задоволення. Зазначають, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 255 цього Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 75 Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Крім того, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною згідно із Законом №475/97-ВР від 17.07.1997.

Таким чином, судами вірно встановлено, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженням на свій розсуд вирішувати питання доцільності чи то недоцільності виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Аргументи позивача про неправильне застосування судами положень Закону України «Про виконавче провадження» не підтвердились, тому судом відхиляються.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування чи невірного тлумачення судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа ОСОБА_4 про скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко ,

Н.А. Данилевич

Судді Верховного Суду