Історія справи

Постанова ВП ВС від 12.06.2019 року у справі №450/338/17
Ухвала КАС ВП від 20.01.2019 року у справі №450/338/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 450/338/17

адміністративне провадження № К/9901/33920/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року (прийняту судом у складі судді Кукси Д. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Сеника Р. П., суддів: Кухтея Р. В., Попка Я. С. ) у справі за позовом ОСОБА_2 до Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати незаконне рішення Вовківської сільської ради Пустомитівського району № 272 від 12 листопада 2012 року про затвердження висновку земельної комісії Вовківської сільської ради від 03 вересня 2012 року;

- зобов'язати Вовківську сільську раду Пустомитівського району повернути межі земельної, що раніше належала ОСОБА_3, а тепер належить ОСОБА_2 (кадастровий номер 462381800:05:002:0188) у відповідність до Генерального плану с. Товщів Пустомитівського району 1970 року;

- усунути несанкціонований проїзд, який порушує вимоги чинного законодавства України (в тому числі ДБН 360-92), що проходить попри будинок ОСОБА_2, та відновити тупиковий проїзд до ділянки ОСОБА_2.

На обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що в с. Товщів Пустомитівського району Львівської області знаходиться земельна ділянка площею
0.1171 га кадастровий номер 462381800:05:002:0188, яка на підставі свідоцтва про право власності №8484924 від 27 серпня 2013 року належить ОСОБА_2. Повз дану ділянку прокладено несанкціонований проїзд, який проходить попри будинок ОСОБА_2 з однієї сторони та неправомірно перекритий тупиковий проїзд до даної земельної ділянки з іншої сторони. Даний проїзд не передбачений ні генеральним планом с.

Товщів, розробленим Державним інститутом проектування міст 1970 року, ні проектом забудови земельної ділянки в с. Товщів ОСОБА_3, відведеної на підставі рішення виконкому Пустомитівської районної Ради народних депутатів від 17 березня 1988 року №74. Окрім цього, відповідно до вищевказаних документів ніякого проїзду повз будинок ОСОБА_2 не встановлено, але чітко зазначений тупиковий проїзд до його земельної ділянки, який на даний час неправомірно перекритий.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Пустомитівський районний суд Львівської області постановою від 17 жовтня 2017 року позов задовольнив частково.

Зобов'язав Вовківську сільську раду Пустомитівського району повернути межі земельної ділянки, що раніше належала ОСОБА_3, а тепер належить ОСОБА_2 кадастровий номер: 462381800:05:002:0188, у відповідність до Генерального плану с. Товщів Пустомитівського району 1970 року.

Зобов'язав Вовківську сільську раду Пустомитівського району усунути несанкціонований проїзд, що проходить попри будинок ОСОБА_2 та відновити тупиковий проїзд до ділянки ОСОБА_2.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року у справі № 450/338/17 скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки таку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасовано, а справу передано до цього ж суду для продовження розгляду.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що всупереч діючому генеральному плану села Товщів Пустомитівського району, без внесення відповідних змін у містобудівну документацію чи цільового призначення земельної ділянки, зокрема встановлення дороги загального користування чи проїзду, Вовківська сільська рада, приймаючи рішення № 272 від 12 листопада 2012 року про затвердження висновку земельної комісії Вовківської сільської ради від 03 вересня 2012 року, протиправно визначено відрізок між присадибами ОСОБА_2 і ОСОБА_4, як дорогу загального користування. Також суд першої інстанції виходив із того, що Вовківською сільською радою жодних змін до цільового призначення земельної ділянки, по якій проходить тупиковий проїзд, не здійснювалось, проведене перекриття тупикового проїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 є протиправним, а тому такий повинен залишатись в загальному користуванні відповідно до Генерального плану с. Товщів 1970 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати у частині задоволення вимог позивача про відновлення тупикового проїзду до ділянки ОСОБА_2.

У скарзі зазначає, що при винесенні рішення в частині відновлення тупикового проїзду до ділянки ОСОБА_2 судами не досліджено та не взято до уваги, що дана ділянка землі належить йому (ОСОБА_1) на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності.

Вважає, що в судове засідання мав бути залучений спеціаліст землевпорядник для з'ясування обставин.

Вирішення судом питання в частині відновлення тупикового проїзду через його земельну ділянку порушує його права власника.

Суди мали дослідити чи входить цей проїзд до складу його ділянки. Крім того, залежно від висновку про те, чи входить цей проїзд до складу його земельної ділянки, чи розташований на земельній ділянці комунальної власності, суд повинен вирішити питання щодо права власника відповідної ділянки перекривати зазначений проїзд.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Бучик А. Ю., Рибачук А. І., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 12 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 27 серпня 2013 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1171 га, кадастровий номер 462381800:05:002:0188, яка розташована за адресою: с. Товщів Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Вовківської сільської ради № 272 від 12 листопада 2012 року (далі - Рішення № 272) затверджено висновок земельної комісії Вовківської сільської ради від 03 вересня 2012 року, згідно з яким дорогу в с. Товщів між присадибами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишено в загальному користуванні.

Протягом 2016 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Гордієм В. О. було надіслано ряд заяв та адвокатських запитів до голови Вовківської сільської ради та земельної комісії Вовківської сільської ради, які стосувалися надання інформації та реагування на грубі порушення законодавства, що стосувались проїзду, який проходить попри будинок ОСОБА_2 з однієї сторони та перекритого тупикового проїзду до даної земельної ділянки з іншої сторони.

На ці звернення конкретних відповідей та інформації, яка витребовувалася, надано не було.

Про Рішення № 272 позивачу стало відомо з відповіді Вовківської сільської ради № 205 від 02 вересня 2016 року на адвокатський запит адвоката Гордія В. О. від 26 серпня 2016 року.

Вважаючи Рішення № 272 неправомірним, а бездіяльність Вовківської сільської ради щодо прокладення несанкціонованого проїзду, який проходить попри будинок ОСОБА_2 з однієї сторони, та неправомірно перекритого тупикового проїзду до даної земельної ділянки з іншої сторони протиправною, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12 березня 2011 року, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж 1 раз на п'ять років органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про основи містобудування" саме до компетенції виконавчих органів сільських, селищних і міських рад у сфері містобудування належить забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до пункту 1.1 Державних будівельних норм України Б.1-3-97 від 25 вересня 1997 року №164 генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Відповідно до частин 3 , 4 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог частин 3 , 4 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також, забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території. Зміна цільового призначення земельної ділянки може мати місце після підготовки змін до генерального плану населеного пункту та проведення громадських слухань щодо таких змін.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до Генерального плану с. Товщів, розробленого Державним інститутом проектування міст 1970 року та копії проекту забудови земельної ділянки в с. Товщів гр. ОСОБА_3, відведеної на підставі рішення виконкому Пустомитівської районної ради народних депутатів від 17 березня 1988 року № 74, відображається тупиковий проїзд по ліву сторону від центральної дороги до ділянки ОСОБА_2, а також відсутній спірний проїзд між ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_4.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що всупереч діючому генеральному плану села Товщів Пустомитівського району, без внесення відповідних змін у містобудівну документацію чи цільового призначення земельної ділянки, зокрема встановлення дороги загального користування чи проїзду, Вовківською сільською радою рішенням № 272 від 12 листопада 2012 року про затвердження висновку земельної комісії Вовківської сільської ради від 03 вересня 2012 року, протиправно визначено відрізок між присадибними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як дорогу загального користування.

Крім того, як встановили суди, в подальшому - 12 травня 2017 року Вовківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області прийнято рішення № 311, яким затверджено генеральний план с. Товщів Пустомитівського району Львівської області, розроблений комунальним підприємством Львівської обласної ради "Архітектурна основа". Вирішено генеральний план с. Товщів, розроблений 1970 року вважати таким, що втратив чинність.

Дослідивши викопіювання з генерального плану с. Товщів 2017 року, з абрисом земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 кадастровий номер 462381800:05:002:0188, вбачається відображення проїзду між ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які не відображені в експлікації даного генерального плану, а також не відображено тупиковий проїзд по ліву сторону від центральної дороги до ділянки ОСОБА_2.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності їх висновків.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук