Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №813/7903/14

касаційне провадження №К/9901/61766/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Львівської митниці ДФС (далі - Митниця) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 (суддя - Кухар Н.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 (головуючий суддя - Шинкар Т.І., судді - Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекспортпостач» (далі - Товариство) до Львівської митниці ДФС про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 25.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900035/2 від 04.08.2014.

Митниця звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 за нововиявленими обставинами, яку обґрунтувала тим, що надані польською стороною на запит ДФС України від 26.01.2016 № 1126/5/99-99-26-03-03-16 копії документів, які надавалися до митного оформлення в Республіці Польща, свідчать про те, що Товариством було свідомо занижено митну вартість товару при декларуванні, оскільки фактурна вартість імпортованого позивачем товару становить 12500 Євро (за документами польської сторони), а не 8000 Євро, що є нововиявленою обставиною, яка не була відома Митниці під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару та під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2018, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018, відмовив у задоволенні заяви Митниці про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 за нововиявленими обставинами.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що зазначені Митницею у поданій заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні вимог статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки документи, на які посилається митниця як на нововиявлені обставини, не враховувались нею при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, з урахуванням того, що Митницею не було надано доказів того, що нею було вжито усіх можливих заходів для отримання таких документів до прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, проте вони не були отримані з незалежних від митного органу причин.

Митниця оскаржила ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 18.10.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, Митниця посилається на те, що: Митниця не могла врахувати подані із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами документи під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не знала про них, не могла про них знати і відповідно не могла вживати відповідні заходи; факт подання Товариством недостовірних документів до митного оформлення існував на момент митного оформлення товарів та не був і не міг бути відомий Митниці.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2018 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06.11.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 361-369 Глави 3 Розділу IІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які існували на час розгляду справи, але не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які виникли після постановлення рішення судом. Також, не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Як вбачається із заяви Митниці, як на нововиявлені обставини заявник посилався на те, що факт подання Товариством недостовірних документів до митного оформлення існував на момент митного оформлення товарів та не був і не міг бути відомий Митниці, тоді як Митниця не могла врахувати подані польською стороною документи під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не знала про них, не могла про них знати і відповідно не могла вживати відповідні заходи.

Разом з цим, відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на дату прийняття рішення про коригування митної вартості товарів) орган доходів і зборів з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Отже, під час контролю правильності визначення митної вартості товарів, імпортованих Товариством, у Митниці мала надане законом право звернутися до органів доходів і зборів Республіки Польща із запитом щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої Товариством митної вартості товарів, проте не реалізувала його. Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які були непереборними, не залежали від волевиявлення Митниці та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, Митниця до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надала.

Таким чином, посилання Митниці на документи, надані польською стороною на запит ДФС України від 26.01.2016 № 1126/5/99-99-26-03-03-16, не є нововиявленими обставинами, оскільки могли бути відомі Митниці на час розгляду справи.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Митниці про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 за нововиявленими обставинами.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк