Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 12.07.2020 року у справі №810/4170/15 Ухвала КАС ВП від 12.07.2020 року у справі №810/41...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2020 року у справі №810/4170/15



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року

м. Київ

справа № 810/4170/15

адміністративне провадження № К/9901/25086/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства "Дельта Медікел" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року (суддя - Василенко Г. Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (головуючий суддя - Костюк Л. О., судді: Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) у справі №810/4170/15,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2015 року Приватне підприємство "Дельта Медікел" (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0001802201 та №0001792201.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав про правомірність формування ним валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідком господарських операцій по придбанню у Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" послуг щодо стимулювання кінцевих споживачів - фізичних осіб на придбання продукції позивача, а також дослідження кон'юнктури ринку та послуг мерчендайзингу в містах продажу на підставі договору укладеного з метою здійснення господарської статутної діяльності. За викладеного, Приватне підприємство "Дельта Медікел" вказує, що твердження контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями між сторонами є безпідставними, а висновки викладені у акті перевірки про встановлені порушення - передчасними та необґрунтованими.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
17.12.2015, позовні вимог задоволено.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, мотивовано безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час розгляду справи в обох судових інстанціях, підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами з Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп", зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв'язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Одночасно суди зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентом-постачальником не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб'єктами господарювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Дельта Медікел" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" за вересень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) у загальному розмірі - 692851,00грн, у тому числі за вересень 2014 року на суму 692851,00грн; підпункту
138.1.5 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 632565,00грн, у тому числі за 2014 рік на суму - 632565,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27.03.2015 №87/10-13-22-03/30634637 та прийнято податкові повідомлення-рішення від
03.06.2015 № 0001802201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1039276,00грн, з яких 692851,00грн за основним платежем та 346425,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001792201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 935347,00грн, з яких 632565,00грн за основним платежем та 311782,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для проведення Приватному підприємству "Дельта Медікел" вказаних донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" послуг (дослідження кон'юнктури ринку; заходи, спрямовані на підвищення попиту та/або обізнаності споживачів відносно продукції замовника; послуги з мерчендайзингу у місцях продажу), з огляду на удаваність укладених правочинів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. Мотивуючи свою позицію відповідач послався на аналіз узагальненої податкової інформації отриманої відносно вказаного суб'єкта господарювання, згідно якої встановлено відсутність у Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за період, що перевірявся, відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5, пункту 48.7 статті 48, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що в свою чергу ставить під сумнів фактичне проведення операцій між сторонами. Також, обґрунтовуючи свою позицію щодо відсутності фактичного проведення господарських операцій відповідач зазначив, що позивачем до перевірки було надано копії актів надання послуг, згідно яких неможливо встановити фактичне надання послуг позивачу.

Як встановлено судами, згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами господарської діяльності Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" за КВЕД є: надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. ; організація інших видів відпочинку та розваг; комп'ютерне програмування; рекламні агентства; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний).

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що у періоді, в якому проводилася перевірка, між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №17-12/1 від 12.12.2013, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг згідно додатків, а саме: дослідження кон'юнктури ринку; заходи, спрямовані на підвищення попиту та/або обізнаності споживачів відносно продукції замовника; послуги з мерчендайзингу у місцях продажу.

Судами також встановлено, що позивачем, у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, було надано копії первинних документів, такі також були предметом дослідження під час позапланової невиїзної перевірки, зокрема договір про надання послуг та додатки до названого договору; акти надання послуг; звіти про надані послуги, податкові накладні.

Факт оплати за отримані позивачем послуги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Операції з Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" було належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Також судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №826/6479/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015, позовні вимоги Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2015 №0001192202, прийнятого на підставі акту від 30.01.2015 №51/26-57-22-01/35704661 про результати документальної позапланової виїзної перевірки вказаного суб'єкта господарювання з питань дотримання вимог податкового законодавства по формуванню податку на додану вартість за відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ МЕДІА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДБОР" за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та по всім контрагентам за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, серед яких і Приватне підприємство "Дельта Медікел" - задоволено.

Зокрема, зазначеними вище рішеннями судів встановлено, що придбані Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Медіа" послуги вплинули на формування податкового зобов'язання в результаті перепродажу їх Приватному підприємству "Дельта Медікел". Приватне підприємство "Промо Бізнес Груп" по відношенню до Приватного підприємства "Дельта Медікел" виступало виконавцем послуг з проведення заходів, спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Алпе та Урго згідно договору, надання послуг щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчандайзингу відносно продукції ТМ Урго згідно договору, надання послуг з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Урго згідно договору. Також, Приватне підприємство "Промо Бізнес Груп" по відношенню до Приватного підприємства "Дельта Медікел" виступало виконавцем послуг з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Ібупром, надання послуг з проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Детоксіл, надання послуг з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Біо Гая, надання послуг з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Гріпекс, ТМ АртоСтоп, ТМ Фервекс, надання послуг з проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Смарт Омега, ТМ Лівонорм, надання послуг з проведення дослідження з метою виявлення потреб і очікувань споживача щодо продукції ТМ Велмен, надання послуг з проведення заходів, спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Дип Риліф, проведення заходів з проведення дослідження з метою виявлення портрету споживача продукції Тест фо Бест.

Таким чином, судами під час розгляду справи не було встановлено протиправної поведінки Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" при формуванні у спірному періоді даних податкового обліку за результатом господарської діяльності з контрагентами, зокрема й Приватним підприємством "Дельта Медікел", що стало підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2015 №0001192202.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" з огляду на відсутність реальності проведення господарських операцій. Зокрема, відповідач вказує, що надані позивачем до перевірки первинні документи, зокрема акти надання послуг по взаємовідносинам з контрагентом, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, враховуючи ту обставину, що контрагент позивача здійснював діяльність спрямовану на вчинення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідач зазначає, що судами безпідставно не враховано посилання на податкову інформацію отриману відносно Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп", адже на переконання відповідача, у розглядуваному випадку відбувалося документування операцій із послугами за відсутності фактично їх здійснення.

8. У свою чергу Приватне підприємство "Дельта Медікел" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

9.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

9.3. Пункт 135.2 статті 135.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податковий кодекс України.

9.4. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податковий кодекс України.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

9.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

9.6. Пункт 185.1 статті 185.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до Податковий кодекс України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до Податковий кодекс України; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

9.7. Пункт 188.1 статті 188.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до Митним кодексом України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

9.8. Стаття 198.

9.8.1. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

9.8.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Митним кодексом України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Митним кодексом України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

9.8.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Митним кодексом України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Митним кодексом України.

9.9. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

9.10. стаття 201.

9.10.1. Пункт 201.1 статті 201.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

9.10.2. Пункт 201.4 статті 201.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

9.10.3. Пункт 201.6 статті 201.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Митним кодексом України.

9.10.4. Пункт 201.10 статті 201.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 1.

10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

10.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

10.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

12. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

13. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

14. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у заперечені на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали належну оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було надано умотивовану оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства щодо формування валових витрат та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Приватним підприємством "Дельта Медікел" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність їх здійснення.

Зокрема, судами попередніх інстанцій під час дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано витати та податковий кредит стосуються господарських операцій за участі контрагента - Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп", та фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання послуг відносно стимулювання кінцевих споживачів - фізичних осіб на придбання продукції позивача в аптеках України, а також дослідження кон'юнктури ринку та послуг мерчандайзингу в містах продажу на підставі договору укладеного з метою здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Приватного підприємства "Дельта Медікел".

21. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, Приватним підприємством "Дельта Медікел" до матеріалів справи долучено платіжні доручення про перерахування коштів за отримані послуги, що свідчить про понесення позивачем витрат на їх придбання.

22. Досліджені судами документи, складені за результатом проведених операцій між позивачем та Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп", відповідають вимогам первинних документів встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містять всі необхідні реквізити, виписані суб'єктом господарювання, який, на момент взаємовідносин з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, не був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в органах державної фіскальної служби. Податковий орган у встановленому законом порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

23. Посилання відповідача на недоліки в оформленні первинних документів складених за результатом господарських операцій з контрагентом також умотивовано не прийнято судами першої та апеляційної інстанцій до уваги, оскільки акт перевірки не містить жодних посилань про наявність недоліків у їх оформленні. До того ж, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин під час судового розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

24. Чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

25. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію отриману відносно контрагента позивача, як на підставу для відмови у позові, також обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів тощо.

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на відсутність фактичного проведення операцій. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаному контрагенту позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між сторонами, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Жодних доказів про самостійне дослідження контролюючими органом обставин укладання договорів між позивачем та Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп", предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить.

26. До того ж, взаємовідносини Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" з позивачем за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 були предметом розгляду у справі №826/6479/15 за позовом Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2015 №0001192202.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №826/6479/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 позовні вимоги Приватного підприємства "Промо Бізнес Груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2015 №0001192202, прийнятого на підставі акту від
30.01.2015 №51/26-57-22-01/35704661 про результати документальної позапланової виїзної перевірки вказаного суб'єкта господарювання з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ МЕДІА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДБОР", за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та по всім контрагентам за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, серед яких і Приватне підприємство "Дельта Медікел" задоволено, та встановлено правомірність формування Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп" даних податкового обліку у спірному періоді та реальне здійснення господарських операцій позивачем у вересні 2014 року.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за результатом проведення яких Приватним підприємством "Дельта Медікел" було сформовано витрати та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом.

28. Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а вказані у касаційній скарзі обгрунтування є такими, що не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості формування позивачем показників податкового обліку за господарськими операціями з Приватним підприємством "Промо Бізнес Груп".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. З урахуванням досліджених первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Приватне підприємство "Дельта Медікел" підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

30. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

31. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі №810/4170/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати