Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.10.2018 року у справі №804/254/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2019 року

Київ

справа №804/254/17

адміністративне провадження №К/9901/32338/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/254/17

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Кругового О.О., суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

в с т а н о в и в :

11 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ), до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77520 від 11 лютого 2015 року та № 77169 від 09 лютого 2015 року;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича внести доповнення та включити ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ), до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77520 від 11 лютого 2015 року та № 77169 від 09 лютого 2015 року;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Стандарт".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ), до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77520 від 11 лютого 2015 року та № 77169 від 09 лютого 2015 року.

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича внести доповнення та включити ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ), до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77520 від 11 лютого 2015 року та № 77169 від 09 лютого 2015 року.

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий 29 грудня 2007 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Стандарт".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як встановлено, 09 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" в особі заступника начальника відділення № 2 ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" у м. Дніпропетровську Степановою О.В. укладено договір № 77169 банківського вкладу, відповідно до якого банк приймає кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_3 в сумі в сумі 300 долл. США.

09 лютого 2015 року на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" було зараховано кошти в сумі 300 долл. США, що еквівалентно 7486,86 грн. та підтверджується квитанцією від 09 лютого 2015 року № 4772.

Також, 11 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" в особі заступника начальника відділення № 2 ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" у м.Дніпропетровську Степановою О.В. укладено договір № 77520 банківського вкладу, відповідно до якого банк приймає кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_4 в сумі в сумі 136000 грн.

11 лютого 2015 року на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" було зараховано кошти в сумі 136000 грн., що підтверджується квитанцією від 11 лютого 2015 року № 3607.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року № 116 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 лютого 2015 року №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", згідно з яким з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "Стандарт" запроваджено строком на три місяці з 20 лютого 2015 року по 19 травня 2015 року включно.

18 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №101 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" до 18 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича.

Відповідно до постанови правління НБУ від 18 червня 2015 року № 385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 листопада 2015 року № 208 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Комерційний банк "Стандарт". Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16 листопада 2015 р. (згідно інформації з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

Позивачем подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", однак листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 08-036-22752/16 позивача повідомлено, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, він відсутній.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мають протиправний характер.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що ПАТ "КБ Стандарт" постановою Правління Національного банку України від 11 лютого 2015 року № 20/БТ віднесений до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Спірний правочин укладений банком під час дії заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов`язкова до виконання, а тому, на думку апеляційного суду, уповноважена особа Фонду дійшла правильного висновку щодо нікчемності вчиненого між позивачем та банком правочину та відповідно застосування наслідків нікчемності правочину.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Крім того, відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Правління Національного банку України від 11 лютого 2015 року № 20/БТ про віднесення ПАТ "КБ Стандарт" до категорії проблемних відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для Банку обмеження відповідачем не надано.

При цьому слід зауважити, що невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту).

Як встановили суди, позивач уклав з банком договір банківського вкладу (депозиту) 11 лютого 2015 року, тобто до запровадження тимчасової адміністрації у банку (20 лютого 2015), а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI.

Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника, якому необхідно здійснити відшкодування коштів згідно договору банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд касаційної інстанції також зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку чи інших осіб під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

За наведених вище обставин, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, оскільки вклад розміщено на рахунку в Банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій щодо відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке в частині вирішення позову відповідає закону, суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 804/254/17 скасувати повністю.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду