Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №826/24128/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №826/24128/15

адміністративне провадження №К/9901/39947/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016 (суддя - Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Межевич М.В., Земляна Г.В.) у справі №826/24128/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» (далі - позивач, ТОВ «БК «Прогрестехбуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №0003052205.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» не мали реального характеру, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансовими) санкцій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з непідтвердження з боку позивача економічної доцільності в залученні ним сторонніх організацій, зважаючи на те, що позивач здійснює діяльність, яка полягає в наданні будівельно-монтажних послуг - будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивачем не наведено економічної доцільності в залученні сторонніх організацій. В якості підтверджуючих документів щодо реальності здійснення будівельно-монтажних робіт ТОВ «БК «Прогрестехбуд» надало акти виконаних робіт, однак в них відсутні будь-які докази щодо безпосереднього виконання будівельно-монтажних робіт. Таким чином, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «БК «Прогрестехбуд» з ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» за січень 2015 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «БК «Прогрестехбуд».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті 04.06.2015 №2251/26-56-22-04-09/33316751, складеному за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 106 304,00 грн, у тому числі по періодам: за січень 2015 року на суму 106 304,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №0003052205, збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 159 456,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 106 304,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 152,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період позивач сформував податковий кредит за результатом господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» (підрядник) на підставі договорів підряду №01-14/23-12 від 23.12.2014, №02-14/25-12 від 25.12.2014, №02-14/25-12 від 29.12.2014, предметом яких є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на житловому будинку.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій, позивачем надано до матеріалів справи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів; виписки по банківському рахунку, витяг із журналу прихідних податкових накладних, податкові накладні.

Вказані договори було укладено на виконання умов договорів генпідряду №01-13/09-09 від 09.09.2013, №02-13/10-09 від 10.09.2013, №03-14/01-07 від 01.07.2014, які були укладені між позивачем та ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім», на виконання яких позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів.

Також, позивачем надано суду податкові накладні по взаємовідносинам із ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім», відносно яких позивач повідомив, що необхідність їх надання обумовлена виконанням робіт ТОВ «Аксата Моноліт», в розрізі яких надання податкових накладних є неможливим, оскільки податкові накладні реєструються на всі виконані за період роботи або на виплачену суму коштів. Такий порядок реєстрації зумовлений тим, що між ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім» існує один договір генпідряду на один об'єкт будівництва і відповідно взаємовідносини та взаєморозрахунки проводяться виключно між ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім» та позивачем.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судами доводів позивача про те, що підтвердженням виконання договорів з ТОВ «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» є наявність первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій між позивачем та контрагентом.

9. Контролюючим органом заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

17. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

18. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

19. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно правомірності спірних податкових повідомлень - рішень зважаючи на те, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При здійснення перевірки контролюючим органом встановлено, що на підприємстві позивача працює 127 осіб, середня заробітна плата становить 1 843,00 грн. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних у січні 2015 року ТОВ «БК «Прогрестехбуд» здебільшого купувало будівельні матеріали, виходячи з чого, суди дійшли висновку про непідтвердження з боку позивача економічної доцільності в залученні ним сторонніх організацій. При цьому, в актах виконаних робіт відсутні будь-які відомості щодо безпосереднього виконання будівельно-монтажних робіт.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів, що на виконання укладених договорів між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» була оформлена виконавча документація, акти прихованих робіт, протоколи випробувань та інші документи, оформлення яких відноситься до компетенції підрядника та, які необхідні для здачі об'єкта в експлуатацію та передбачені пунктами 3.1 таких договорів. Також матеріли справи не містять доказів замовлення та придбання будівельних матеріалів, передачі їх для виконання робіт від замовника до підрядника, доказів їх збереження (складських приміщень). Не надано проектної документації, технічної документації, паспортів та сертифікатів на використані матеріали та обладнання.

Передбачені пунктом 1.3 договору генпідряду погодження у актах виконаних робіт про використання матеріалів та обладнання замовника, договірних цін (кошторисів), актів отримання матеріалів які є додатками до договору позивачем не надано.

Не надано доказів узгодження на тендерній основі із замовником згідно пункту 3.1.7 договору генпідряду щодо залучення субпідрядника. В актах приймання виконаних будівельних робіт субпідрядник не вказаний.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснені між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» розрахунки не відповідають об'ємам будівельних робіт, визначених у актах виконаних будівельних робіт.

Підтверджуючи реальність господарських операцій, позивачем також не спростовано доводи контролюючого органу щодо того, що акти виконаних робіт не містять обов'язкових реквізитів ідентифікації уповноважених осіб на їх підписання, доказів погодження із ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім» залучених субпідрядників до виконання робіт, доказів призначення відповідальних осіб за здійснення технічного нагляду на будівництві, дозволу на виконання будівельних робіт; затверджених сторонами кошторисів, робочих проектів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з придбання товару (робіт, послуг), а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та податковий кредит за такими операціями.

25. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом.

У касаційній скарзі позивач не зазначав, що докази у справі є недопустимими чи недостовірними, а також не зазначав про їх неповне чи їх необ'єктивне дослідження.

26. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт».

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/24128/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду