Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №826/17854/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 826/17854/17

адміністративне провадження № К/9901/49582/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17854/17

за позовом АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД (AMO CAPITAL PARTNERS LTD) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України», про визнання протиправним та скасування рішення;

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Вєкуа Н. Г.) від 02 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю. А., Земляної Г. В., Сорочка Є. О.) від 03 квітня 2018 року, установив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2017 року АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД (AMO CAPITAL PARTNERS LTD) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2017 № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

2. 29 грудня 2017 від представника АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28 листопада 2017 року № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

3. В обґрунтування вказаної заяви зазначено те, що:

- оскаржуваним рішенням відповідача встановлений специфічний порядок здійснення процедури де матеріалізації акцій із залученням суб'єкта, участь якого у такій процедурі чинним законодавством не передбачена (окремого акціонера), а також фактично усунуто позивача та інших акціонерів від управління акціонерним товариством, то у разі реалізації (виконання) оскаржуваного рішення вбачається неможливість поновлення порушеного права АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД, за захистом якого він звернувся, через відсутність передбаченої законодавством відповідної процедури;

- будь-які ймовірні дії, вчинені на виконання оскаржуваного рішення та їх наслідки будуть неправомірними, оскільки ґрунтуються на протиправному рішенні, внаслідок чого діяльність ВАТ «Хліб Києва» (акціонером якого є позивач) буде паралізована;

- фактичне виконання оскаржуваного рішення учасниками депозитарної системи може призвести до того, що в системі депозитарного обліку будуть відображені недостовірні та неповні дані відносно акцій ВАТ ««Хліб Києва», та матиме наслідком неможливість підтвердження акціонерами наявних у них прав, зокрема для участі в управління товариством.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, заяву про забезпечення позову задоволено; зупинено дію рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28 листопада 2017 року № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва» до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

5. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить:

- задовольнити клопотання по залучення третіх осіб - ВАТ «Хліб Києва» та Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

- скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД у задоволенні клопотання про забезпечення позову повністю.

6. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 12 червня 2018 року на адресу суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України».

8. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 листопада 2017 року Національною комісію з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва», яким, відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», за результатами розгляду документів, надісланих Департаментом комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 03 листопада 2017 року № 062/12/31-10545 (вх. № 32438 від 07 листопада 2017 року), керуючись Положеннями про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 січня 2014 року № 47, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року № 241/25018, та з метою захисту прав, які належать територіальній громаді міста Києва, вирішила, зокрема, вважати за можливе виконання суб'єктом управління корпоративними правами територіальної громади міста Києва (якій належать права на 75997940 шт. простих іменних акцій ВАТ «Хліб Києва», що складає 51% статутного капіталу зазначеного емітента) - Департаментом комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та іншими професійними учасниками депозитарної системи дій, пов'язаних з забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі емітента ВАТ «Хліб Києва».

Тобто, вказане рішення , зокрема, пов'язано з наданням можливості забезпечення та переведення цінних паперів випуску у бездокументарну форму.

10. Вважаючи вказане рішення безпідставним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України і прав АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД на участь у господарському товаристві, тобто протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом про його скасування.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, при задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову виходив із того, що позивачем наведено достатньо аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

12. В своїй оцінці суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

13. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

15. Суди дійшли висновку, що з урахуванням предмету спору та можливого виконання оскаржуваного рішення відповідача від 28 листопада 2017 року № 845 до моменту розгляду справи по суті, це може суттєво ускладнити виконання такого рішення суду, оскільки зокрема, у випадку переведення акцій в бездокументарну форму, повернення їх до переднього стану буде ускладнено. У зв'язку з чим, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

16. Суд апеляційної інстанції також критично оцінив доводи апеляційної скарги, які стосувалися обставин справи та безпосередньо предмету позову, та зазначив, що вказані доводи містили посилання на загальні норми законодавства, не спростовували обґрунтування суду першої інстанції, та не стосувалися меж апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову.

17. Крім того, апеляційним судом враховано, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача виходив з двох тверджень, а саме: суб'єктивна думка позивача про протиправність рішення, яке оскаржується; побоювання представника позивача з приводу можливого не підтвердження акціонерами наявних у них прав, зокрема для участі в управлінні товариства.

Інших доводів, а також, жодного суттєвого доводу про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у клопотання представника позивача не вбачається.

Обставини, якими представник позивача аргументує у клопотанні про забезпечення позову, не підтверджені жодними доказами.

19. Суд першої інстанції, не розглянувши справу по суті, не заслухавши доводи відповідача, а суд апеляційної інстанції погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважають доведеними та достатніми твердження позивача про протиправність рішення, яке оскаржується та яке буде розгладатися судом після прийняття ухвали про забезпечення позову. Дані дії судів є порушенням норм матеріального права, оскільки, суди першої та апеляційної інстанцій вважають, що не підтверджені жодними доказами доводи позивача достатніми для забезпечення позову, не перевіривши їх, не отримавши позицію відповідача щодо позовних вимог, не врахувавши нагальність прийняття Комісією Рішення від 28 листопада 2017 року № 845 та не прийнявши рішення по суті позовних вимог.

20. ВАТ «Хліб Києва» та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради є суб'єктами, яких безпосередньо стосується рішення № 845 та на права, інтереси й обов'язки яких може вплинути рішення суду, а тому повинні бути залучені до участі у справі.

V. ОЦІНКА СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

22. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

23. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

25. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

26. Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів виходить з того, що його доводи, викладені в касаційній скарзі, збігаються з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, досліджувалися судом апеляційної інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

27. Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або заборони вчиняти певні дії.

28. При задоволенні заяви про забезпечення позову та при обранні виду такого забезпечення, слід враховувати обраний спосіб судового захисту. Зазначений спосіб забезпечення позову повинен мати належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.

29. Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача вказуючи на протиправність рішення від 28 листопада 2017 № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

30. Обрання судом першої інстанції такого способу забезпечення позову, як зупинення дії вказаного рішення до ухвалення остаточного рішення у справі № 826/17854/17, є таким, що відповідає, як предмету позовних вимог, так і вимогам ст. 150 КАС України.

31. Суди першої та апеляційної інстанцій погодились з доводами позивача, що у випадку виконання оскаржуваного рішення відповідача від 28 листопада 2017 року № 845 до моменту розгляду справи по суті, може суттєво ускладнити виконання рішення суду, оскільки, зокрема, у випадку переведення акцій в бездокументарну фору, повернення їх до попереднього стану буде ускладнено.

32. Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі скаржник незгоден з оцінкою судів попередніх інстанцій та доводами позивача щодо зупинення дії рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28 листопада 2017 року № 845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

33. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

34. Щодо клопотання скаржника про залучення до участі у справі третіх осіб - ВАТ «Хліб Києва» та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради, слід зазначити, що положенням КАС України не передбачено залучення до участі у справі третіх осіб на стадії касаційного перегляду судових рішень.

Крім того, як зазначено самим скаржником у касаційній скарзі, вказані особи 12 лютого 2018 року судом першої інстанції вже залучені до участі в якості третіх осіб у справі № 826/17854/17.

35. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про забезпечення позову.

36. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя О. В. Коваленко

Суддя В. М. Кравчук