Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2019 року у справі №803/941/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №803/941/17

адміністративне провадження №К/9901/2133/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (суддя Плахтій Н. Б. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (судді: Матковська З. М., Затолочний В. С., Шавель Р. М. ) у справі №803/941/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Турійського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Турійський РС УДМС України у Волинській області), третя особа - Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - УДМС України у Волинській області), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Турійського РС УДМС України у Волинській області щодо не оформлення паспорта громадянина України його неповнолітній дочці ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки;

- зобов'язати Турійський РС УДМС України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до Турійського РС УДМС України у Волинській області та УДМС України у Волинській області про видачу його неповнолітній дочці ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - ЄДДР, Реєстр), оскільки паспорт у формі ID-картки містить безконтактний електронний носій з персональними даними, від обробки яких позивач відмовляється. Проте, отримав відмову від відповідача та третьої особи, яка вмотивована запровадженням внутрішніх паспортів у формі ID-картки та відсутністю бланків паспортів зразка 1994 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 задоволено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа, яким, зокрема, є паспорт громадянина України, визначений частиною 7 статті 16 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі ~law17~), та є вичерпним., натомість, відмовляючи заявнику у видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, відповідач не вказав чим він керувався і не постановив жодного рішення по суті звернення щодо отримання паспорта громадянина України. З огляду на зазначене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач проявив бездіяльність, яка полягала у неоформленні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

З приводу доводів відповідача про відсутність можливості оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що чинне Положення про паспорт громадянина передбачає два рівнозначних (альтернативних) варіанти оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки та паспортна картка. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №320), також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. На підставі наведеного суди дійшли висновку, що твердження відповідача про відсутність можливості видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки є безпідставними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 16 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга УДМС України у Волинській області, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог зазначено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія з 01 листопада 2016 року - припинено. А тому, в органу ДМС відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України, у вигляді книжечки, що не місить безконтактного електронного носія. На переконання скаржника орган ДМС зобов'язаний забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме здійснювати видачу паспортів у вигляді картки. Крім цього зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки, Турійський РС УДМС України у Волинській області вже був забезпечений необхідними матеріально-технічними ресурсами для оформлення паспорта громадянина України у вигляді картки з безконтактним носієм інформації, тож міг видати зазначений документ тільки встановлено зразка у формі ID-картки.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 17 листопада 2017 року залишив без руху вказану касаційну скаргу та надав строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) та інших законодавчих актів" (далі - ~law19~), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції ~law20~ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2017 року касаційну скаргу УДМС України у Волинській області передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О. В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І. Л., Смокович М. І.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н. Л., у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В. М. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження від 05 липня 2001 року НОМЕР_1, ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв'язку із досягненням ОСОБА_2 16-річного віку, 29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до УДМС України у Волинській області про те, що його дочка не має наміру оформляти паспорт громадянина України у формі пластикової ID-картки, а її законний представник (батько) не дає згоди на обробку персональних даних своєї дочки.

Також, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернувся із заявою до Турійського РС УДМС України у Волинській області, у якій просив видати його дочці паспорт громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки.

Листом від 14 липня 2017 року №0726/568 Турійський РС УДМС України у Волинській області надав відповідь, що згідно з чинним законодавством України паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідач зауважив, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, відповідно до чинного законодавства з 01 листопада 2016 року припинено.

Аналогічна відповідь на звернення позивача тотожного змісту була надана УДМС України у Волинській області листом від 07 липня 2017 року №0701/М-94.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з ~law21~ (тут і далі - в редакції Закону України від 14 липня 2016 року №1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - ~law23~) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації ЄДДР оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених ~law24~ документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Згідно з ~law25~ ЄДДР - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної ~law26~ інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування ЄДДР об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено ~law27~, ЄДДР, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

ЄДДР ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених ~law28~ документів. ЄДДР у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з ~law29~ визначені ~law30~ уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ~law31~ внесення інформації до ЄДДР здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

У разі якщо інформація про особу вноситься до ЄДДР вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в ЄДДР є незмінним.

За ~law33~ документи, оформлення яких передбачається ~law34~ із застосуванням засобів ЄДДР (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" ~law35~).

Відповідно до ~law36~ паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.

За ~law37~ форма кожного документа встановлюється ~law38~.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з ~law39~ бланки документів, якщо інше не визначено ~law40~, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

~law41~ визначено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено ~law42~.

Відповідно до ~law43~ головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.

За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб'єктом.

Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено ~law44~, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в ~law45~.

Згідно з ~law46~ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ~law47~ паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у ~law48~. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Згідно ~law49~ забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену ~law50~. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.

На виконання положень ~law51~ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів ЄДДР запроваджено:

з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII;

з 01 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

За пунктом 3 Постанови №302: до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пунктів 1,2 додатка 2 "Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм" до Постанови №302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.

У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law53~ до приведення законодавства у відповідність із ~law54~ закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить ~law55~, якщо інше не передбачено ~law56~. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень ~law57~, Кабінет Міністрів України зобов'язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності ~law58~ привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ~law59~.

У межах встановленого ~law60~ строку уряд прийняв постанову від 26 жовтня 2016 року №745, якою вніс відповідні зміни до Постанови №302. Постанова №745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.

Положення про паспорт (на яке позивач посилається як на одну з правових підстав для задоволення позовних вимог) прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 8 жовтня 1991 року №1636-XII "Про громадянство України" (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ "Про громадянство України").

На підставі Положення про паспорт (у редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 4 червня 1994 року №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність.

Однак постановою від 12 червня 2013 року №415 уряд зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року №185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

Відповідно до пунктів 3,5,6,8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з тим, що неповнолітній дочці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді (формі) паспортної книжечки.

Беручи до уваги суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема відмови у наданні згоди на обробку персональних даних, а також те, що чинне законодавство (як-от Положення про паспорт) дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач), та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), у якій Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії.

Зокрема, вирішуючи спір (у справі №806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми ~law63~, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Отож, як зауважила Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон України від 14 липня 2016 року №1474-VIII, яким внесено зміни до ~law64~, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.

Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на наведене, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, а також на спосіб захисту, який визначив цей суд, коли ухвалював постанову від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, який звернувся в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі №803/941/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

В. М. Соколов

Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду