Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №160/9141/18

адміністративне провадження №К/9901/14722/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №160/9141/18

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019, постановлену судом у складі судді - Тулянцевої І.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючої судді - Шальєвої В.А. та суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач, уповноважена особа), в якому просила:

- визнати незаконним рішення уповноваженої особи, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 у частині нікчемності договору від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий в євро»;

- зобов`язати уповноважену особу внести дані про неї до переліку (реєстру) рахунків як вкладника ПАТ «Дельта Банк» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо неї, ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на рахунку № НОМЕР_1 за договором банківського вкладу «Класичний» (депозиту) від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий».

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що відповідачем, всупереч норм законодавства, не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк», за рахунок Фонду.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019, на підставі пунктів 1 та 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), закрито провадження у даній справі.

4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 у частині закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, щодо позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи внести дані про неї до переліку (реєстру) рахунків як вкладника ПАТ «Дельта Банк» та подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї на відшкодування коштів за рахунок Фонду на рахунку № НОМЕР_1 за договором банківського вкладу «Класичний» (депозиту) від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий» та направити адміністративну справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 011-03727-260215 «Зростаючий» у євро, згідно з пунктом 1.2 якого сума вкладу складає 1 435,00 тис. євро.

26.02.2015 між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткову угоду №1 до договору від 26.02.2015 №011-03727-260215, якою змінено та викладено в іншій редакції пункт 1.8 договору від 26.02.2015 №011-03727-260215 шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи.

26.02.2015 на виконання умов договору від 26.02.2015 №011-03727-260215 грошові кошти у сумі 1 435,00 євро внесені на рахунок позивача № НОМЕР_1 шляхом переказу від ОСОБА_2 з рахунку № НОМЕР_2 на підставі платіжного доручення від 26.02.2015 №46532240.

Правління Національного банку України постановою від 02.03.2015 №150 віднесло ПАТ«Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 02.03.2015 №51 в ПАТ «Дельта Банк» запровадила тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 та призначила уповноважену особу.

За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ «Дельта Банк» уповноваженою особою прийнято наказ від 16.09.2015 №813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними, з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, серед яких і договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» (від 26.02.2015 №011-03727-260215).

Листом від 19.10.2018 №05-3402880 повідомлено позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 011-03727-260215 на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VI.

На офіційному сайті Фонду розміщено оголошення про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.

Позивача не включено до Загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду. Вважаючи протиправним невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також щодо невиплати гарантованої суми, що суперечить вимогам Закону №4452-VI та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу, позивач звернулась з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у частині позовних вимог щодо зобов`язання уповноваженої особи внести дані про позивача до переліку (реєстру) рахунків як вкладника ПАТ «Дельта Банк» та подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї на відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 26.02.2015 №011-03727-260215, виходив з наявності рішення суду, що набрало законної сили (справа №804/1307/16), у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, що призвело до неправильного висновку про тотожність справ №804/1307/16 та №160/9141/18 та, як наслідок, помилковість застосування до спірних правовідносин положення пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Позивач зазначає, що підстави звернення з позовом до суду у вказаних справах різнились.

Так, позивач стверджує, що у справі №804/1307/16 вона звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи про зобов`язання включити її до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ "Дельта Банк" згідно з договором від 26.02.2015 №011-03727-260215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро у розмірі 43319,78 грн, оскільки вважала протиправним рішення відповідача про нікчемність договору від 26.02.2015 №011-03727-260215 та протиправною бездіяльність щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладом.

На переконання позивача, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постановою від 01.08.2016 у справі №804/1307/16 відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки була наявна помилка з вини працівників банку у даті додаткової угоди до договору від 26.02.2015 №011-03727-260215, що призвело до помилкових висновків суду щодо невідповідності додаткової угоди вимогам законодавства, зважаючи на те, що така була прийнята в період дії наказу від 03.03.2015 №23, яким були обмежені повноваження працівників банку щодо вчинення правочинів чи внесення змін до них.

З метою підтвердження законності договору банківського вкладу від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий», з урахуванням додаткової угоди №1, вона звернулась до Тернівського міського суду Дніпропетровської області, який рішенням від 18.09.2018 у справі №194/1148/17 її позовні вимоги до Фонду про захист прав споживачів задовольнив та підтвердив законність згаданого договору, шляхом прийняття рішення про стягнення з Фонду гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 26.02.2015 №011-03727-260215 у розмірі 43 319,78 грн.

В подальшому, вона звернулась до уповноваженої особи про повернення гарантованої суми владу за договором від 26.02.2015 №011-03727-260215, у відповідь на яку, листом від 19.10.2018 №05-3402880 їй відмовлено у відшкодуванні.

Відтак, на її думку, підставою для звернення до суду з даним позовом, стала наявність нових обставин (підтвердження законності договору вкладу рішенням суду у справі №194/1148/17), які суд у справі №804/1307/16 не досліджував, через відсутність належних документів (виправлення помилки у даті додаткової угоди №1 за договором від 26.02.2015 №011-03727-260215, яку за зверненням позивача, виправлено банком), а отже підстави звернення до суду з позовом у справі №804/1307/16 є відмінними від підстав у справі №160/9141/18.

8. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання до суду касаційної інстанції відзиву (заперечень) на касаційну скаргу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

10. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

11. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач просила: визнати незаконним рішення уповноваженої особи, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 у частині про нікчемність договору від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий в євро»; зобов`язати уповноважену особу внести дані про неї, до переліку (реєстру) рахунків як вкладника ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї, ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на рахунку № НОМЕР_1 за договором банківського вкладу «Класичний» (депозиту) від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий».

12. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2016 ОСОБА_1 зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи, Фонду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи щодо не включення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов`язати уповноважену особу включити її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в АТ «Дельта Банк» згідно з договором від 19.02.2015 №009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72 516,60 грн та договором від 26.02.2015 №011-03727-260215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43319,78 грн;

- зобов`язати уповноважену особу надати Фонду інформацію щодо неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно з договором від 19.02.2015 №009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72 516,60 грн та договором від 26.02.2015 №011-03727-260215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43 319,78 грн за рахунок Фонду;

- зобов`язати Фонд здійснити відшкодування їй за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно з договором від 19.02.2015 №009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США у розмірі 72 516,60 грн та договором від 26.02.2015 №011-03727-260215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро у розмірі 43319,78 грн за рахунок Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 у справі №804/1307/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі №804/1307/16 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ«Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду згідно з договором від 19.02.2015 №009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. Зобов`язано уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ«Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно з договором від 19.02.2015 № 009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. Зобов`язано уповноважену особу надати Фонду інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно з договором від 19.02.2015 №009-03616-190215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

13. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 набрала законної сили з моменту проголошення та залишена без змін за результатами касаційного перегляду.

14. Наведене свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі що розглядається, про зобов`язання уповноваженої особи внести дані про неї до переліку (реєстру) рахунків як вкладника АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї про відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунку № НОМЕР_1 за договором банківського вкладу «Класичний» (депозиту) від 26.02.2015 №011-03727-260215 «Зростаючий», вже були предметом розгляду у іншій адміністративній справі між тими самими сторонами, рішення в якій набрало законної сили.

15. Щодо посилань позивача на відмінність підстав звернення до суду у справах №804/1307/16 та №160/9141/18, суд зазначає наступне.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

16. Обставиною, якою позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги в обох адміністративних справах була її незгода з діями відповідача щодо невключення інформації відносно неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу за договором.

При цьому, при вирішенні спору в розрізі заявлених позовних вимог у справі №804/1307/16, судами досліджено всі мотиви та підстави, заявлені позивачем, серед яких і обставина наявності помилки, вчиненої працівниками банку у даті додаткової угоди №1 до договору №011-03727-260215 та надано даному доводу позивача належну оцінку.

Фактично, підставою для повторного звернення до суду, послужила незгода позивача з рішенням суду у справі №804/1307/16.

17. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у справі №804/1307/16 та у справі, судові рішення в якій переглядаються, позови однакові за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та підставами, якими позивач обґрунтовує звернення до суду.

18. Відповідно до змісту частини першої статті 328 КАС України учасники справи мають право оскаржити постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, у випадках визначених КАС України, що свідчить про те, що незгода з рішенням суду, не є підставою для звернення з новим позовом, зважаючи на наявність права позивача на оскарження рішення суду до вищої інстанції.

19. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

20. Враховуючи наведені положення КАС України та зважаючи, що вимоги позивача, щодо яких приймались рішення про закриття провадження є ідентичними вимогам, заявленим у справі №804/1307/16, за результатами розгляду якої, рішення суду набрало законної сили, оскільки такі вимоги заявлені до того ж відповідача, з тих самих підстав, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №160/9141/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду