Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2019 року

Київ

справа №815/2809/17

адміністративне провадження №К/9901/10716/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді - Градовський Ю.М., Романішин В.Л.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області), в якому просила: визнати протиправними дії щодо винесення постанови про накладення на неї штрафу, скасувати постанову ГУ Держпраці в Одеській області від 4 травня 2017 року № 271 про накладення уповноваженими посадовими особами штрафу на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 96000 грн за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (допущення підприємцем до роботи працівника без укладання трудового договору).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції; далі - КАС України) залишено без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача та її представника у судове засідання без поважних причин.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов ФОП ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що представник позивача належним чином повідомлена не прибула у судові засідання, призначені на 26 вересня 2017 року та 17 жовтня 2017 року, причини неприбуття суду не повідомила, а також заяви про розгляд справи за відсутності її та її представника не надала.

Зазначена позиція підтримана Одеським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх передчасними, з огляду на таке.

Наслідки неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі визначено статтею 128 КАС України. Так, частиною третьою цієї статті передбачено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 155 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття у судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що справа призначалася до розгляду у судовому засіданні неодноразово, а саме: 26 червня 2017 року, 15 серпня 2017 року, 28 серпня 2017 року, 11 вересня 2017 року, 26 вересня 2017 року та 17 жовтня 2017 року.

У судових засіданнях, призначених на 26 червня 2017 року, 15 серпня 2017 року та 11 вересня 2017 року, приймала участь представник позивача ОСОБА_3

У судове засідання, призначене на 26 вересня 2017 року, ні ОСОБА_2, а ні її представник ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. У зв'язку з цим судом першої інстанції було оголошено перерву у справі до 17 жовтня 2017 року до 12.00 год.

У судове засідання, призначене на 17 жовтня 2017 року на 12.00 год. позивач та її представник знову не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився Одеський апеляційний адміністративний суд, вказуючи на те, що 17 жовтня 2017 року позивач і представник позивача повторно у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, постановив оскаржувану ухвалу про залишення адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 без розгляду.

Проте, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає про відсутність доказів повідомлення позивача та її представника про дату, час і місце розгляду справи, належним чином.

Судами попередніх інстанцій не було враховано того, що статтею 33 КАС України, в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції ухвали, передбачено загальне правило здійснення судового виклику осіб, які беруть участь у справі, шляхом надсилання повісток на їх адреси рекомендованою кореспонденцією або кур'єром зі зворотною розпискою.

Так, відповідно до статті 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Вручення повістки за правилами статті 35 КАС України здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Статтею 38 вказаного Кодексу передбачено, що суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Матеріали справи містять телефонограму від 26 вересня 2017 року про повідомлення представника позивача ОСОБА_4 про призначення розгляду справи на 17 жовтня 2017 року на 12.00 год.

У рішення від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 Конституційного Суду України щодо твердження авторів клопотання про неконституційність положень статті 38 КАС України про виклик до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою необхідно мати на увазі, що такий порядок є обов'язковим лише для суб'єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором.

Також в матеріалах справи міститься повістка про виклик до суду в адміністративній справі, яка адресована ОСОБА_2 про призначення справи до розгляду на 17 жовтня 2017 року на 12.00 год., разом з тим, доказів направлення даної повістки на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією або кур'єром зі зворотною розпискою та доказів отримання останнього позивачем матеріали справи не містять.

Отже в Одеського окружного адміністративного суду не було підстав стверджувати, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, призначеної на 17 жовтня 2017 року на 12.00 год.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій неправомірно адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець