Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.09.2025 року у справі №240/5502/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 240/5502/24

провадження № К/990/24822/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Гуріна Д.М. від 06 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шидловського В.Б., Боровицького О.А., Курка О.П. від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , викладене в пункті 10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 4/в;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до підпункту «б» частини першої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

4. Солдат ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня, що підтверджується висновком експерта від 05 травня 2021 року № 139: актом спеціального розслідування за фактом смерті військовослужбовців і додатками до нього; постановою про закриття кримінального провадження від 29 грудня 2021 року; наказом «Про результати спеціального розслідування» від 21 травня 2021 року № 359.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Суди попередніх інстанцій установили, що 28 січня 2020 року між командиром військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_3 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

7. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 помер солдат ОСОБА_3 .

8. Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 08 квітня 2021 року № 68 солдата ОСОБА_3 , у зв`язку зі смертю в результаті крововиливу під оболонки та в речовину головного мозку, переломом склепіння черепу, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з фінансового забезпечення виключено 30 квітня 2021 року.

9. 24 квітня 2023 року ОСОБА_1 подано на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина - солдата ОСОБА_3 та подано заяву про направлення її документів для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у зв`язку зі смертю її сина - солдата ОСОБА_3 .

10. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 передано вказану вище заяву та відповідні матеріали на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11. У червні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 направлена заява ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги.

12. У відповідь на адвокатський запит, листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 березня 2024 року № 2/689 направлено на адресу представника ОСОБА_1 копію витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 4/в, пунктом 10 якого відмовлено ОСОБА_1 - матері померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , у призначені одноразової грошової допомоги. Відмова комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум мотивована наступним: «За висновком експерта Бахмутського відділення судово-медичної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 139 під час судово-токсилогічного дослідження в крові загиблого виявлено етиловий спирт у кількості 1,88%. Стаття 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння».

13. Не погодившись із рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , викладене в пункті 10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 4/в та вважаючи його незаконним та таким що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 квітня 2018 року № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року № 813/2071/17, від 15 червня 2022 року № 826/4813/18, від 29 червня 2022 року № 640/6477/19, від 14 вересня 2022 року № 640/17148/20, від 26 січня 2023 року № 825/1503/17 та від 10 травня 2023 року № 640/5320/19, щодо застосування положення пункту 1 статті 16-4 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

15. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року Міністерством оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

17. Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

18. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбаченою, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

19. За змістом частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

20. Відповідно до статті 16-3 вищезазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

21. Згідно статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

22. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

23. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

24. Пунктом 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

25. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть) (пункт 5 Порядку № 975).

26. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (пункти 12, 13, 19 Порядку № 975).

27. Проаналізувавши зміст статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», колегія суддів дійшла висновку про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім`ї.

28. Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_3 кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель.

29. Вогнепальне поранення голови ОСОБА_3 молодшим сержантом ОСОБА_4 перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

30. ОСОБА_3 помер внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги є протиправною.

31. Ураховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , викладене в пункті 10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 4/в є протиправним та підлягає скасуванню.

32. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2018 року № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року № 813/2071/17, від 15 червня 2022 року № 826/4813/18, від 29 червня 2022 року № 640/6477/19, від 26 січня 2023 року № 825/1503/17 та від 10 травня 2023 року № 640/5320/19.

33. Судами попередніх інстанцій у цій справі аналізувалось виключно наявність/відсутність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги, проте не досліджувались інші питання, як то обставини з наявністю яких пов`язується загибель (смерть) ОСОБА_3 (під час виконання ним обов`язків військової служби чи в період проходження ним військової служби), що впливає на визначення розміру одноразової грошової допомоги.

34. За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

35. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

36. При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

37. Отже, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

38. При цьому, визначення суми одноразової грошової допомоги є передчасною позовною вимогою, оскільки не є порушеним правом позивачки, так як зазначене питання не вирішувалося суб`єктом владних повноважень, а тому не підлягає задоволенню.

39. Таким чином, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде зобов`язання Міністерства оборони України потворно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачці одноразової грошової допомоги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. У ході розгляду справи підтвердились обставини, які слугували підставою відкриття касаційного провадження, а саме неврахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 11 квітня 2018 року № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року № 813/2071/17, від 15 червня 2022 року № 826/4813/18, від 29 червня 2022 року № 640/6477/19, від 26 січня 2023 року № 825/1503/17 та від 10 травня 2023 року № 640/5320/19.

41. Суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення у справі № 240/5502/24, застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 квітня 2018 року № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року № 813/2071/17, від 15 червня 2022 року № 826/4813/18, від 29 червня 2022 року № 640/6477/19, від 26 січня 2023 року № 825/1503/17 та від 10 травня 2023 року № 640/5320/19.

42. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

43. З огляду на наведене, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

44. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

45. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат.

46. Позивачка за подання позовної заяви у цій справі сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно з квитанцією від 19 березня 2024 року № 1869-1337-5291-5314, за подання апеляційної скарги - 1816,80 грн (квитанція від 06 лютого 2025 року № 7394-6953-7866-7307), за подання касаційної скарги - 2500,00 грн (квитанція від 08 червня 2025 року № 9616-4862-5085-9547) відповідно, ці суми підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , викладене в пункті 10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 4/в.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги на загальну суму 5528,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій