Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №826/9664/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/9664/17

адміністративне провадження № К/9901/10714/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

за участю:

секретаря судового засідання - Семопядного О. В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - Біловчука Д. І.,

представника відповідача - Кшемінської Ю. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Ценова Дмитра Миколайовича про визнання дій протиправним, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року (головуючий суддя Келеберда В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Файдюк В. В., судді Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В. ),

УСТАНОВИЛ:

I. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області) і начальника ГУНП в Київській області Ценова Д. М., в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Київській області від 02.06.2017 №953 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1"; поновити його на службі в поліції на посаді начальника Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області; стягнути з ГУНП в Київській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено зі служби в поліції у зв'язку з порушенням відносно нього кримінального провадження, адже його вину в інкримінованому правопорушенні не встановлено обвинувальним вироком суду і до цього моменту відповідач, на думку позивача, має право лише відсторонити його від виконання службових обов'язків. Зазначив, що оскаржуваний наказ ґрунтується виключно на припущеннях, у ньому не вказано, в який спосіб, коли та за яких умов він порушив службову дисципліну, в який спосіб не захистив від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, у чому проявилася його негідна поведінка в позаслужбовий час, якими діями і поведінкою він себе дискредитував та подав неналежний приклад підлеглим. Крім того, звернув увагу на те, що під час проведення службового розслідування в нього не були відібрані письмові пояснення, а накази від 02.06.2017 №953 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та від 16.06.2017 №458 про звільнення зі служби в поліції прийняті в період його тимчасової непрацездатності.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що поліцейські можуть нести дисциплінарну відповідальність незалежно від притягнення їх до адміністративної, кримінальної чи матеріальної відповідальності. При цьому суди дійшли висновку, що накладене на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнято з урахуванням характеру вчиненого ним проступку, обставин, за яких його було скоєно, наслідків такого проступку, а також раніше накладених на позивача дисциплінарних стягнень.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Крім того, зазначає, що справа була безпідставно розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження.

7. У відзиві на касаційну скаргу ГУНП в Київській області просить залишити судові рішення у справі без змін, уважаючи їх законними і обґрунтованими.

8. У судовому засіданні позивач і його представник підтримали доводи касаційної скарги, представник відповідача просив відмовити в її задоволенні.

9. Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

10. Майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2004 року, з 29 липня 2016 року призначений на посаду начальника Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області.

11. Наказом ГУНП в Київській області від 01.06.2017 №948 призначено службове розслідування за фактом затримання начальника Обухівського відділу поліції ОСОБА_1, за результатами якого в той самий день складено і затверджено висновок службового розслідування.

12. Службовим розслідуванням установлено, що 01.06.2017 до Головного управління з прокуратури Київської області надійшла інформація про затримання начальника Обухівського відділу поліції ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42017110000000260 від 28.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 14, частиною 3 статті 146, частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.

13. Як установлено досудовим слідством, група осіб, до складу якої входив позивач, шляхом надання неправомірної вигоди співробітникам Служби безпеки України за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади готувалися до незаконного позбавлення волі та переправлення на територію Російської Федерації власника ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" ОСОБА_2 з метою вимагання від останнього під тиском фізичного насильства грошової винагороди в розмірі 17 мільйонів доларів США.

14.01.06.2017 після закінчення замаху на вчинення вказаного злочину співробітниками Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області і органів прокуратури в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано ОСОБА_1 і його спільників.

15. Далі у висновку службового розслідування викладено інформацію про факти притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за час проходження служби (зокрема, чотири дисциплінарні стягнення на останній посаді) та неодноразове попередження його на нарадах керівництва ГУНП в Київській області про неналежну організацію службової діяльності в Обухівському відділі поліції, зазначено про перебування позивача з 21.02.2017 по 30.03.2017 у невикористаній частині чергової відпустки за 2016 рік та з 31.03.2017 по 11.05.2017 - у черговій відпустці за 2017 рік, а також про те, що 12.05.2017 ОСОБА_1 на службу не вийшов, повідомивши керівництво ГУНП про перебування на лікарняному.

16. Опитаний ОСОБА_1 повідомив, що пояснення буде надавати після розгляду справи по суті.

17. Аналізуючи наведене, комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що інформація про порушення службової дисципліни начальником Обухівського відділу поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, а в його діях вбачається порушення вимог статей 7 і 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, ігнорування вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", які виявились у (дослівно): "не захисті і охороні від протиправних посягань життя, здоров'я, прав та свобод громадян, не гідній поведінці в позаслужбовий час, не припиненні протиправних дій осіб, які їх вчиняють, подання неналежного прикладу підлеглим працівникам, що призвело до грубого порушення службової дисципліни".

18. Наказом ГУНП в Київській області від 02.06.2017 №953 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1" за вказані порушення службової дисципліни ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції.

19. Наказом ГУНП в Київській області від 16.06.2017 №458 о/с майора поліції ОСОБА_1, начальника Обухівського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) з 23 червня 2017 року.

V. Позиція Верховного Суду

20. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється з підстав, установлених частиною 1 статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", в тому числі у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (пункт 6) та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10).

21. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

22. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із Закону України "Про Національну поліцію" акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Закону України "Про Національну поліцію".

23. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, тому на час виникнення спірних правовідносин на поліцейських поширювалася дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

24. Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, шляхом дотримання законності і статутного порядку.

25. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.

26. У статті 8 Дисциплінарного статуту визначені обов'язки начальника, який несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати, а у статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлені основні обов'язки поліцейського, який, зокрема зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

27. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

28. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту).

29. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені у статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

30. За приписами частин першої і четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

31. Пунктом 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція), встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

32. Згідно з пунктом 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

33. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (пункт 8.1 Інструкції).

34. Відповідно до положень пункту 8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного тощо.

35. У резолютивній частині висновку службового розслідування, серед іншого, зазначається: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень (пункт
8.4 Інструкції).

36. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що службовим розслідуванням установлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у не захисті і охороні від протиправних посягань життя, здоров'я, прав та свобод громадян, негідній поведінці в позаслужбовий час, не припиненні протиправних дій осіб, які їх вчиняють, подання неналежного прикладу підлеглим працівникам. Позивач цього не заперечує, а вказує лише на процедурні порушення, такі як наявність підстав для відсторонення його від посади, а не для звільнення зі служби в поліції.

37. Разом із тим, суди не з? ясували, які фактичні обставини події, у зв'язку з якою проводилося службове розслідування, були встановлені комісією, які матеріали були нею зібрані і досліджені під час дисциплінарного провадження та чи встановлено у підсумку, які конкретно протиправні або неетичні дії (бездіяльність) вчинив позивач у порушення обов'язків поліцейського, зазначених у висновку службового розслідування та наказі ГУНП в Київській області від
02.06.2017 №953.

38. Суди першої та апеляційної інстанції не досліджували і не дали оцінки тому, чи становили описані у висновку службового розслідування дії ОСОБА_1 склад дисциплінарного проступку (проступків), незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії поліцейського отримали в межах кримінального провадження.

39. Без встановлення зазначених обставин та їх належної правової оцінки неможливо погодитися з висновками судів про дотримання відповідачем порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та правомірність звільнення останнього зі служби в поліції саме в порядку дисциплінарного стягнення.

40. Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. У зв'язку з цим та з урахуванням положень частин 2 і 4 статті 353 КАС України прийняті судами рішення підлягають скасуваннзю, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

42. При новому розгляді судам слід врахувати наведене, більш повно і всебічно встановити обставини справи та в залежності від встановленого вирішити спір.

Крім того, суду першої інстанції необхідно чітко визначити зміст позовних вимог, які були остаточно заявлені позивачем і прийняті судом до розгляду.

Керуючись статтями 344, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська