Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2021 року у справі №461/2288/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 461/2288/17

адміністративне провадження № К/9901/32459/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 461/2288/17

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Львівської міської ради

на постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року

(у складі головуючого судді Лялюк Є. Д. )

та ухвалу Львівський апеляційний адміністративний суд від 26 вересня 2017 року

(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О. І., Улицького В. З. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовами до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності Львівської міської ради та зобов'язання Львівської міської ради до вчинення дій.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачі є учасниками бойових дій, які на підставі ст. 118 земельного кодексу України та ст. 12 закону України "Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту" звернулись з письмовими заявами до Львівської міської ради про погодження місця розташування земельних ділянок та надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків. Проте управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування львівської міської ради було повернуто заяви позивачів з пакетами документів без розгляду. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачі звернулися до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.21 червня 2017 року Галицький районний суд м. Львова вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати бездіяльність Львівської міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 13 лютого 2017 року про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку - неправомірною.

Зобов'язати Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 13 лютого 2017 року заяви про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку - в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування було порушено порядок розгляду звернень позивачів. Зокрема міською радою не було розглянуто звернення позивачів на черговому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради у місячний строк та не прийнято відповідного рішення, а заяви скеровано до Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.26 вересня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року по справі № 461/2288/17 - без змін.

6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що розгляд заяв позивачів повинен був відбутись в порядку визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Львівської міської ради, для забезпечення прозорості і ясності дій органу місцевого самоврядування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.17 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Львівської міської ради.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Галицького районного суду м.

Львова від 21 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 461/2288/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі відповідач стверджує, що розгляду будь-якого питання на пленарному засіданні сесії міської ради передує робота з перевірки питання, перевірки наданих документів, підготовки проекту ухвали, пояснювальної записки і тільки після здійсненні відповідної перевірки, управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування (за наявності підстав) готує проект ухвали про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і подає його на розгляд профільних депутатських комісій, після чого цей проект ухвали виноситься на затвердження міською радою. Проте на думку скаржника, підстав для виготовлення такого проекту у нього не було.

8.02 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 березня 2018 року, було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу Львівської міської ради.

ІІ СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач ОСОБА_1 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_6 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 квітня 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_4 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 30 квітня 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

Позивач ОСОБА_2 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 19 травня 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_5 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 30 березня 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_3 як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_6 від 17 вересня 2015р. звернувся до Львівської міської ради із заявою 13 лютого 2017 року про погодження вибору розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлового будинку, орієнтовний розмір 0,10га.

До вказаної заяви позивачем було долучено наступні документи: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідку про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копію паспорта громадянина України (1,2,11 сторінки) та ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій.

Згідно відповідей Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.03.2017 року № 2403-1638,2403-1636,2403-1645,2403-1659,2403-1649,2403-1660 позивачам повернуто їх звернення та подані проекти. Позивачам роз'яснено, що запропоновані ними до закріплення земельні ділянки відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21 травня 2015 року № 4657, входять в зону Ж-2 (зона малоповерхової забудови 4 поверхи).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 ЗК України.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статті 116 Земельного кодексу України, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених статті 116 Земельного кодексу України.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених статті 116 Земельного кодексу України, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Частиною 2 статті 118 ЗК України передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частини 6 статті 118 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частини 6 статті 118 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 6 статті 118 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин 8, 9, 10, 11 статті 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому частин 8, 9, 10, 11 статті 118 ЗК України. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частин 8, 9, 10, 11 статті 118 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Отже наведеними нормами права визначено процедуру одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачі 13 лютого 2017 року звернулися до Львівської міської ради із заявами, у якій просили, зокрема, погодити вибір розташування земельних ділянок та надати дозволи на виготовлення землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок в урочищі Голоско житловий район "Збоїща" у м. Львові для будівництва житлових будинків, але такі заяви не були винесені на розгляд пленарної сесії Львівської міської ради, рішення по них прийняті не були.

Підпунктами "а ", "б" частини 1 статті 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до частини 1 статті 12 ЗК України.

За приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою встановлена загальна компетенція сільських, селищних, міських рад, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених частин 1 та 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на те, що відповідач фактично не приймав рішення щодо заяв позивачів (про що скаржником також зазначено у касаційній скарзі), то, на думку колегії суддів, з метою ефективного відновлення порушеного права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що орган місцевого самоврядування зобов'язаний прийняти (розглянути) відповідні рішення.

Інші доводи скаржника не впливають на вказані висновки, оскільки предметом перевірки були дії (бездіяльність) відповідача щодо нерозгляду заяв позивачів про погодження місця розташування земельних ділянок та надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 461/2288/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій