Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2018 Київ К/9901/1129/18 826/20390/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного від 23 грудня 2015 року (головуючий суддя - Пилипенко О.Є.)

у справі № 826/20390/15

за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, контролера комунального підприємства "Київпастранс" ОСОБА_5

третя особа - ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, визнання невідповідними правових актів та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 КАС України, зокрема, апелянтом не наведено обґрунтування заявлених вимог, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, також, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Апелянту запропоновано в строк двадцять днів з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.

На вимогу вищенаведеної ухвали ОСОБА_2 подала до апеляційного суду клопотання про відкриття провадження разом з уточненою апеляційною скаргою та зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору в силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення із позовною заявою.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З огляду на те, що ОСОБА_2 із адміністративним позовом не зверталась, а є лише третьою особою у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, отже вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 17 грудня 2015 року ОСОБА_2 не виконано, тому апеляційну скаргу необхідно повернути.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 передано до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 09 січня 2018 року прийнята до провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Як було зазначено вище, підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що ОСОБА_2 не було сплачено судовий збір при подачі апеляційної скарги.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин) вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються звільняються І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією довідки МСЕК № 039136, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 36).

Враховуючи вказані обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

В силу частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року необхідно скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа