Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №820/20425/14

адміністративне провадження №К/9901/9517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року (суддя Рубан В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Бегунца А.О., Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.) у справі № 820/20425/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноком» (далі - позивач або Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС) (далі - відповідач або ДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає висновки, викладені у акті перевірки, необґрунтованими, помилковими та не підтвердженими фактами і обставинами, а податкові повідомлення-рішення незаконними, винесеним за відсутності правових підстав та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 року, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000214200 від 2 вересня 2014 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000204200 від 2 вересня 2014 року в частині збільшення ПДВ за основним платежем у сумі 1 216 641,00 грн та штрафними санкціями у сумі 608 337,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи в частині адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необхідності скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу №0000214200 від 2 вересня 2014 року та №0000204200 від 2 вересня 2014 року в частині збільшення ПДВ за основним платежем у сумі 1 216 641,00 грн та штрафними санкціями у сумі 608 337,00 грн, оскільки встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства частково не знайшли свого підтвердження..

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що фахівцями податкового органу проведено позапланову перевірку Товариства з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2014 року, за результатами якої складено акт №247/28-09-42-10/30511780 від 19 серпня 2014 року.

Висновками акта встановлено порушення:

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2014 року у розмірі 6 259,0 грн,

- пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а саме безпідставно виписаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 95 від 31 травня 2014 року до податкової накладної від 22 травня 2014 року № 351 на суму ПДВ до зменшення 3 739 595,00 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 2 522 921,00 грн за травень 2014 року та суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - травень 2014 року з урахуванням залишку від`ємного значення у розмірі 1 222 933,00 грн;

- пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на 2 522 921,0 грн;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 222 933,0 грн;

- підприємством не виписано податкову накладну на отриману попередню оплату, чим порушено пункт 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України. Порушення не призвело до заниження податкових зобов`язань.

На підставі висновків акта перевірки №247/28-09-42-10/30511780, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 2 вересня 2014 року:

- № 0000204200 яким донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 1 834 399,5 грн, в т.ч. 1 222 933,00 грн за основним платежем та 611 466,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000214200 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість звітних (податкових) періодів) з податку на додану вартість в сумі 2 522 921 грн, та застосовано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 630 730,25 грн.

На думку податкового органу порушення Товариством пунктів 189.1 статті 189, 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України виразилось у безпідставному (на думку відповідача) складанню розрахунку коригування № 95 від 31 травня 2014 року в зв`язку з тим, що жодна з подій, які зазначені в пункті 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України не відбулась.

Між позивачем, як виконавцем, та ТОВ «Нестле Україна», як замовником, укладений договір підряду № 178 від 3 квітня 2012 року на виконання робіт з виробництва продукції.

22 травня 2014 року на суму отриманої попередньої оплати 30 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 5 000 000 грн, Товариством виписано податкову накладну № 351 від 22 травня 2014 року.

31 травня 2014 року відповідно до додаткової угоди № 1 від 31 грудня 2013 року до зазначеного договору підряду Товариством останнім днем місяця виписано зведену податкову накладну № 374 на суму виконаних робіт - 40 366 926,73 грн, в т.ч. ПДВ - 6 727 821,12 грн, в якій згідно з реєстром видаткових документів вказано 107 одиниць номенклатури.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що в складі номенклатури (асортименту) продукції, вказаної в зведеної податкової накладної № 374 від 31 травня 2014 року в тому числі (але не виключно) зазначена і номенклатура, що вказана в податкової накладної № 351 від 22 травня 2014 року за тією же ціною, але в іншої кількості. Отже змінилась кількість продукції чотирьох одиниць номенклатури (асортименту).

На зміну номенклатури позивачем виписано розрахунок коригування № 95 від 31 травня 2014 року до податкової накладної № 351 від 22 травня 2014 року на суму 22 437 568,70 грн, в т.ч. ПДВ - 3 739 594,78 грн.

Факт постачання продукції, найменування, обсяг, вартість товару, правильність складання первинних документів не є спірними між сторонами

За приписами пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (тут та наділі нормативно-правові акти в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962.

Як передбачено пунктом 17 зазначеного Порядку У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв`язках з покупцем, продавцем може бути складена зведена податкова накладна.

Періодичність складання таких накладних встановлюється відповідно до визначеної у договорі періодичності оплати фактично поставлених товарів/послуг (один раз на п`ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Така дата складання проставляється у графі 2 зведеної податкової накладної.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє продавця від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У такому випадку складається податкова накладна, як визначено пунктом 16 цього Порядку.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, та не спростовано доводами касаційної скарги, в складі номенклатури (асортименту) продукції, вказаної в зведеної податкової накладної № 374 від 31 травня 2014 року в тому числі (але не виключно) була зазначена і номенклатура, що вказана в податкової накладної № 351 від 22 травня 2014 року за тією же ціною, але в іншої кількості. Отже змінилась кількість продукції чотирьох одиниць номенклатури (асортименту), що в акті перевірки не заперечується.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

З урахуванням вищевикладеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що складання розрахунку коригування № 95 від 31 травня 2014 року до податкової накладної № 351 від 22 травня 2014 року не впливає на загальну суму податкових зобов`язань позивача за травень 2014 року по договору підряду № 178 від 3 квітня 2012 року, оскільки зазначена сума податкових зобов`язань визначається на підставі первинних документів, а саме актів виконаних робіт та платіжних документів, а не на підставі податкових накладних та розрахунків коригування до них.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що не визнаючи розрахунок № 95 від 31 травня 2014 року до податкової накладної № 351 від 22 травня 2014 року за формальними ознаками, податковий орган не навів свого підрахунку суми податкових зобов`язань з ПДВ за виконаними позивачем роботами в травні 2014 року по договору підряду № 178 від 3 квітня 2012 року. Вказаного розрахунку не наведено і в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у справі № 820/20425/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду