Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2020 року у справі №806/2242/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 806/2242/17

адміністративне провадження № К/9901/20350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 806/2242/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити дії, -

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т. В., суддів Кузьменко Л. В., Франовської К. С.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1.11 серпня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, МВС України), в якому просив:

1.1 визнати неправомірними дії МВС України в частині ненадання повної та недостовірної інформації на звернення від 06 травня 2017 року;

1.2 зобов'язати МВС України надати повну та достовірну інформацію на звернення від 06 травня 2017 року.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що не надаючи інформацію на його звернення від 06 травня 2017 року, Міністерство внутрішніх справ України діє неправомірно та проявляє неправомірну бездіяльність в невиконанні вимог Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про інформацію".

3. Представник відповідача позов не визнав, вказав, що на запит позивача від 06 травня 2017 року направлено лист, у якому вказано, що питання порушені в зверненні не належать до повноважень відповідача, тому вказаний запит перенаправлено за належністю, про що своєчасно повідомлено позивача. Тобто, дане звернення розглянуто у відповідності до вимог чинного законодавства.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 направив до МВС України звернення від 06 травня 2017 року, у якому просив надати повну та достовірну відповідь стосовно наявної інформації щодо можливих протиправних дій співробітників Головного управління Національної поліції у Житомирській області.

5. Вказане звернення було направлене до МВС України 11 травня 2017 року, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти.

6.10 травня 2017 року за вихідним № Г- 4844 звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року було надіслано для розгляду за належністю Національній поліції України.

7. Вважаючи, що на даний запит відповідач не надає повну та достовірну інформацію, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення.

8. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

9. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що МВС України при наданні позивачу відповіді від 10 травня 2017 року № Г-4844 дотримано строк, передбачений частиною 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян". Отже, з боку МВС України відсутні неправомірні дії, які полягають в ненаданні повної та достовірної інформації на звернення.

10. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

10.1. Визнано протиправними дії МВС України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року.

10.2 Зобов'язано МВС України розглянути звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян". В задоволенні решти вимог відмовлено.

11. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року не розглянуто взагалі, оскільки вказане звернення позивачем направлено до МВС України 11 травня 2017 року, про що свідчить фіскальний чек, а тому відповідач не мав можливості вже 10 травня 2017 року перенаправити вказаний запит за належністю.

11.1. Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання МВС України надати повну та достовірну інформацію на звернення від 06 травня 2017 року не підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року не розглянуто, а тому відповідач має розглянути звернення.

ІV. Касаційне оскарження

12. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у Суді 30 жовтня 2017 року.

13. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми процесуального права.

Так, відповідач наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, не дослідив належним чином докази в справі та зазначив, що МВС України надано відповідь від 10 травня 2017 року № Г-4844 в той час, як відповідно до копії відповіді, наявної в матеріалах справи та яка була надана до суду першої інстанції вбачається, що відповідь МВС України № Г-4844 датована - 19 травня 2017 року.

13.1. Також заявник касаційної скарги зауважує, що звернення позивача від 06 травня 2017 року надійшло на адресу МВС України - 13 травня 2017 року. Отже на думку відповідача, ним було дотримано строк направлення за належністю даного звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

13.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

14.20 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 806/2242/17.

15.13 грудня 2017 року справа № 806/2242/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16.12 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

17.12 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В. М., суддів: Шарапу В. М., Данилевич Н. А.

18.28 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 677/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів -Кашпур О. В., Смоковича М. І.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

22. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

24. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

27. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

28. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян "якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

29. Пунктом 5.2.3 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року №1177) передбачено, щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте рішення, зокрема, надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції апарату Міністерства внутрішніх справ України, закладів, установ. підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, про що одночасно повідомити автора.

VІ. Позиція Верховного Суду

30. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

31. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року не розглянуто, оскільки вказане звернення направлено позивачем - до МВС України 11 травня 2017 року, а тому відповідач не мав можливості 10 травня 2017 року перенаправити вказаний запит за належністю.

32. З таким висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд не погоджується, вважаючи їх передчасними та такими, що не грунтуються на повном та всебічном встановленні фактичних обставин справи, без надання оцінки наявним у справі доказам, виходячи з такого.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, ОСОБА_1 направив до МВС України звернення від 06 травня 2017 року, у якому просив надати повну та достовірну відповідь стосовно наявної інформації щодо можливих протиправних дій співробітників Головного управління Національної поліції у Житомирській області.

Вказане звернення направлено до МВС України 11 травня 2017 року, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти.

34. Також судом першої інстанції встановлено, з чим погодився суд апеляційної інстанції, що 10 травня 2017 року МВС України за вихідним № Г- 4844 звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2017 року направив для розгляду за належністю Національній поліції України.

35. Верховний Суд зауважує, що відповідач в касаційній скарзі, з посиланням на (а. с. 14) наполягав на тому, що відповідно до копії відповіді МВС України № Г- 4844 наявного в матеріалах справи вказаний лист датовано - 19 травня 2017 року, а не 10 травня 2017 року, як це встановлено судами попередніх інстанцій.

36. Ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не надано оцінки зазначеним доводам відповідача щодо дати направленян позивачу відповіді на його звернення.

37. Також Верховний Суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що МВС України дотримано строк, передбачений частиною 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" при наданні відповіді № Г-4844 позивачу, виходячи з наступного.

38. Приписами частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

39. Верховний Суд зауважує, нормами частини 3 статті 242 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Проте, в порушення частини 3 статті 242 КАС України судами попередніх інстанцій при постановленні рішення в справі не було досліджено дату отримання МВС України звернення позивача від 06 травня 2017 року та дату направлення на це звернення відповіді.

41. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено доказ на який посилається відповідач, а саме: не досліджено дату отримання МВС України звернення позивача від 06 травня 2017 року та не надано оцінки доводам відповідача щодо дати напралення позивачу відповіді на це звернення, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

41. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно встановити дату отримання МВС України звернення позивача від 06 травня 2017 року, надати оцінку доводам відповідача, щодо дати надання відповіді позивачу та на підставі встановленої дати отримання звернення та направлення на нього відповіді, надати оцінку чи було дотримано МВС України строк встановлений Законом України "Про звернення громадян".

43. Таким чином, постанови суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України, а касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасувати.

3. Адміністративну справу № 806/2242/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити дії направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

М. І. Смокович