Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2018 року

м. Київ

справа №466/2332/17

адміністративне провадження №К/9901/5/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому, просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії.

- зобов'язати відповідача без обмеження суми пенсійної виплати і без визначення кінцевої дати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2016р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.2017р. та № 18/2-22 вих-17 від 25.01.2017р. з одночасною виплатою суми неотриманої пенсії за 12 місяців, що станом на 01.03.2017р. становить 78 948,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.06.2017р. позов задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.15р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.12р. № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.16р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17р. та № 18/2вих-17 від 25.01.17р.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження суми пенсійної виплати і без зазначення кінцевої дати відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.15р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.12р. № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.16р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17р. та № 18/2вих-17 від 25.01.17р. з одночасною виплатою суми неотриманої пенсії за 12 місяців, станом на 01.03.2017р. в сумі 78 948,51 грн.

Виплатити позивачу, відповідно до довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17р. та № 18/2вих-17 від 25.01.17рр., згідно ч.1 ст. 46 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-VI, вказаних законів і постанов Кабміну різницю за минулий час з 01.01.2016р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017р. скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що до спірних правовідносин, а саме пов'язаних з проведенням перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, має застосовуватися норма закону, що визначала умови та порядок проведення перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення їм пенсії, а не на дату звернення з заявою про проведення такого перерахунку. Крім того, відсутність нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку, а відмова у перерахунку пенсії суперечить положенням статей 8, 22 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у грудні 2010 року) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VІІI, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015р.

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з грудня 2010 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (правонаступник - Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова), та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Позивач 06.03.2017р. звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ/2592-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2016р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.2017р. та № 18/2 вих-17 від 25.01.2017р. (а.с.13)

Відповідачем листом від 14.03.2017р. № Д-25 повідомлено позивача про відмову в перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 у разі неприйняття до 01.06.2015р. Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до спеціальних законів, в тому числі, відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Крім того, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного правового акту, який регулював би умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (а.с.16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, а тому внесені Законами №213-VІІІ та № 3668-VІ зміни до статті, що регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова у перерахунку пенсії суперечить положенням статей 22, 58 Конституції України.

В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові виходив з того, що на час призначення позивачу пенсії за вислугу років в органах прокуратури (грудень 2010 року) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, відповідно до змісту яких обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявами про перерахунок його пенсії (07.03.2017р.) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. №76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни. Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (крім частин 3, 4, 6 та 11) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII, а визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом №1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Водночас, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правого акту прийнято не було. Крім того, зміни, внесені Законом України № 76VIII від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає.

Крім того, апеляційний суд визнав безпідставним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин постанови Верховного Суду України від 17.12.2013р. у справі № 21-445а13 та від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення за перерахунком пенсії втратили чинність.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ раніше призначеної пенсії положення цього закону втратили чинність, умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури на підставі Закону України «Про прокуратуру» в редакції закону від 28.12.2014 року № 76VIII Кабінетом Міністрів України не визначено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук