Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №812/1389/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №812/1389/16

адміністративне провадження №К/9901/24125/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А., суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (суддя Шембелян В. С. )

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (судді: Шишов О. О. (головуючий), Сіваченко І. В., Чебанов О. О.)

у справі № 812/1389/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ, контролюючий орган), правонаступником якої є Слов'яносербська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Слов'яносербська ОДПІ), про визнання протиправною та скасування вимоги від 17 серпня 2015 року № Ф-24 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі ~money0~

Позов обґрунтовано тим, що на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які знаходяться на території її проведення, звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Враховуючи те, що сума заборгованості виникла за період, коли позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території, де проводилась антитерористична операція, позивач вважає, що був звільнений від обов'язку сплати єдиного внеску, а тому спірна вимога, на його думку, прийнята відповідачем протиправно.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Старобільської ОДПІ від 17 серпня 2015 року № Ф-24 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі ~money1~ У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Слов'яносербська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що на момент складання спірної вимоги (серпень 2015 року) позивачем не надано до контролюючого органу заяву та сертифікат, які підтверджують настання обставин непереборної сили (форм-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, для звільнення його від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску відповідно до вимог Податкового кодексу України. Крім того, на думку контролюючого органу, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою Слов'яносербської ОДПІ.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

16 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 грудня 2003 року Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області; взятий на податковий облік як платник податків у Старобільській ОДПІ (Новоайдарське відділення) 30 грудня 2003 року за № 127; перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного внеску.

За даними картки особового рахунку станом на 31 липня 2015 року ФОП ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі ~money2~

17 серпня 2015 року Старобільською ОДПІ сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ф-24 на суму ~money3~

06 червня 2016 року позивач звернувся до Новоайдарсього відділення Слов'яносербської ОДПІ із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі-Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ~law11~ платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ~law12~ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у ~law13~, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені ~law14~, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (~law15~).

За положеннями ~law16~ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до ~law17~, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до ~law18~ зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ~law19~ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі-Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Зі змісту преамбули ~law21~ вбачається, що його прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~ внесено зміни до ~law23~, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" ~law29~ розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Аналізуючи зміст вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені ~law30~ обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Разом із тим, ~law31~ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ~law32~, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення атитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності ~law33~. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Подання такої заяви можливе не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у ~law34~, де проводилася антитерористична операція.

Так, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (є чинним) Новоайдарський район включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з положеннями ~law35~ достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в контролюючих органах, розміщених на території проведення антитерористичної операції.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Таким чином, враховуючи що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, то згідно з положеннями ~law36~ не несе фінансової відповідальності за порушення вимог ~law37~ в частині невиконання обов'язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 березня 2018 року під час розгляду зразкової справи № 812/292/18.

Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом після закінчення антитерористичної операції.

Не впливає на вказаний зміст правового регулювання також і подальше виключення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII із Закону № 1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону № 2464 у зв'язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464.

Доводи касаційної скарги, зокрема щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, є безпідставними та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова