Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2018 року у справі №815/3815/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 815/3815/17

адміністративне провадження № К/9901/47833/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Радишевської О. Р., Смоковича М. І.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанцї адміністративну справу № 815/3815/17

за позовом Одеської митниці ДФС

до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

про визнання протиправними та скасування постанов

за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Танцюри К. О.,

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л. В., суддів Турецької І. О., Косцової І. П.,

УСТАНОВИЛ:

I. Суть спору

1. У липні 2017 року Одеська митниця ДФС (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач, орган виконавчої служби), в якому просила:

1.1. визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення з Одеської митниці ДФС виконавчого збору від 23 червня 2017 року по виконавчому провадженню №53746078; від 23 червня 2017 року по виконавчому провадженню №53746789; від 30 червня 2017 року по виконавчому провадженню №53747139; від 30 червня 2017 року по виконавчому провадженню №53679539; від 03 липня 2017 року по виконавчому провадженню №~organization0~, від 30 червня 2017 року по виконавчому провадженню №~organization1~, від 26 червня 2017 року по виконавчому провадженню № 53746169.

2. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення із вжиттям державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Разом з тим, постанови Одеського окружного адміністративного суду в справах №№ 815/6868/16,815/4301/16,815/6865/16,815/4300/16,815/4303/16,815/6866/16,815/6867/16 є рішенням немайнового характеру. За доводами позивача, положення Закону України "Про виконавче провадження", що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

2.1. Представник позивача зауважив, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було, державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", а постанови Одеського окружного адміністративного суду по справам №815/6868/16,815/4301/16,815/6865/16,815/4300/16,815/4303/16,815/6866/16,815/6867/16 можливо було виконати лише боржником. Державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника у примусовому порядку виконати вказані рішення, у зв'язку з чим, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

3. Відповідач у запереченнях на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N 512/5 та статтю 40 Закону України "Про виконавче провадження". За доводами відповідача, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що покладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. На думку відповідача, оскаржувані в цій справі постанови прийняті відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстав для їх скасування немає.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

4. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанови про стягнення виконавчого збору:

4.1. від 26 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53746169 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року № 815/6867/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 66885,77 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.2. від 30 червня 2017 року у виконавчому провадженні № ~organization2~ з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року №815/6866/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 67640,30 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.3. від 03 липня 2017 року у виконавчому провадженні №~organization3~ з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року № 815/4303/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 72578,81 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.4. від 30 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53679539 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року №815/4300/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 67415,05 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.5. від 30 червня 2017 року у виконавчому провадженні №53747139 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року №815/6865/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 192727,87 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.6. від 23 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53746789 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року №815/4301/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС вчинити дії, а саме підготувати висновок про повернення ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 56566,64 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

4.7. від 23 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53746078 з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року №815/6868/16 про зобов'язання Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи в частині повернення на користь ПП "Атаман Фрут" надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 199108,41 грн та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

5. Підставою для стягнення виконавчого збору в оскаржуваних постановах визначено частину 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що після відкриття виконавчих проваджень стягувачем на адресу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було подано заяви про фактичне виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду в справах №№ 815/6868/16,815/4301/16,815/6865/16,815/4300/16,815/4303/16,815/6866/16,815/6867/16.

7. Керуючись пунктом 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відділу винесені постанови про закінчення відповідних виконавчих проваджень.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

8. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

9. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки виконавчі провадження із виконання виконавчих листів Одеського окружного адміністративного суду №815/6868/16,815/4301/16,815/6865/16,815/4300/16,815/4303/16,815/6866/16,815/6867/16 були закінченні, у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішень суду, вже після відкриття виконавчих проваджень, то оскаржувані в цій справі постанови про стягнення з Одеської митниці ДФС виконавчого збору прийняті відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

ІV. Касаційне оскарження

10. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 13 квітня 2018 року.

11. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вказує, що виконавчий збір є винагородою дердавного виконавця за фактичне виконання судового рішення за умови вжиття державним виконавцем заходів примусового характеру. Враховуючи, що судові рішення не могли бути виконані без участі боржника, позивач вважає, що відсутні підстави для стягння виконавчого збору.

12. У зв'язку із зазначеним позивач просить скасувати оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

13. Касаційна скарга містить клопотання позивача про розгляд справи за участі його представника, позивач просить повідомити його про день, час та місце розгляду справи.

14.08 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано із Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/3815/17 (головуючий суддя Бевзенко В. М., судді Шарапа В. М., Данилевич Н.

А.).

15.22 травня 2018 року справа № 815/3815/17 надійшла до Верховного Суду.

16. Відзив на касаційну скаргу в установлений законом строк до Верховного Суду не надходив.

17.07 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 752/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.

М.,що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Радишевську О. Р., Смоковича М. І.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

19. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закона, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

23. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

24. ~law18~ передбачено, що відповідно до ~law19~ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

25. Згідно з ~law20~ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ~law21~ за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

26. Відповідно до ~law22~ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

26.1. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ~law23~.

27. ~law24~ установлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

28. Відповідно до ~law25~ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

29. Згідно з ~law26~ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

30. ~law27~ передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

31. Відповідно до ~law32~ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі ~law33~, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

32. ~law34~ передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

33. На підставі ~law35~ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ~law36~, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ~law37~), 11,14 і 15 ~law38~, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому ~law39~.

VІ. Позиція Верховного Суду

34. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

35. Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

36. З аналізу ~law40~ випливає, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець обов'язково зазначає одночасно з відкриттям виконавчого провадження у відповідній постанові.

37. Водночас у ~law41~ передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (~law42~), а також умову, коли зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавчий збір не підлягає стягненню.

38. В останньому випадку йдеться про ~law43~, за змістом якої виконавчий збір не стягується, якщо відповідне рішення було виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.

39. Отже, одночасно з відкриттям виконавчого провадження (крім випадків, визначених у ~law44~) державний виконавець зазначає про стягнення виконавчого збору. Проте, якщо під час виконавчого провадження буде встановлено, що рішення суду виконано до його відкриття, виконавче провадження закривається, а зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження виконавчий збір не стягується.

40. Тотожну за змістом правову позицію Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вже неодноразово викладав у постановах 23 січня 2019 року в справі №703/1086/17, від 20 лютого 2019 року в справі №712/5014/17, від 13 лютого 2019 року в справі №295/13991/16-а та інших і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.

41. З урахуванням норм, закріплених у ~law45~, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ~law46~, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов'язком державного виконавця.

42. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що на виконанні у державного виконавця перебували судові рішення, про зобов'язання боржника вчинити дії, тобто, немайнового характеру.

43. На підставі ~law47~ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4,6,7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,7,9,11,14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

44. Враховуючи, що фактичне виконання судових рішень відбулося після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також нормативне регулювання, визначене ~law48~, Верхвний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскарзуваних в цій справі постанов та відсутності підстав для задоволення позову.

45. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

46. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VІІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в справі № 815/3815/17 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді О. Р. Радишевська

М. І. Смокович