Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.09.2022 року у справі №826/17103/18
Ухвала КАС ВП від 03.06.2019 року у справі №826/17103/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/17103/18

адміністративне провадження № К/9901/14763/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17103/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 (суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі також - відповідач, Нацкомфінпослуг), у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 11.04.2018 № 509 «Про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" порушень ліцензійних умов».

Позов обґрунтовано, зокрема, тим, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням порядку застосування такого заходу впливу. Так, як вказує позивач, не складено акт про правопорушення, не розпочато провадження у справі про правопорушення щодо Товариства, захід впливу застосовано без обов`язкової передумови - провадження у справі про правопорушення, не повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, позов задоволено.

Судами встановлено, що у період з 02.04.2018 по 06.04.2018 посадовими особами Нацкомфінпослуг проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ "Споживчий центр" з питань дотримання вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, за результатами якого складено акт від 06.04.2018 № 203/13-3/2.

Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ "Споживчий центр" статті 526 Цивільного кодексу України; частини першої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"; пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913.

На підставі висновків зазначеного акта позапланового заходу відповідачем винесено розпорядження від 11.04.2018 № 509 "Про усунення ТОВ "Споживчий центр" порушень ліцензійних умов", яким зобов`язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 03.05.2018.

Вважаючи протиправним розпорядження відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що, приймаючи оскаржуване розпорядження, Нацкомфінпослуг не дотримано вимоги щодо процедури застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, оскільки не здійснювався розгляд справи про правопорушення відносно позивача, останній не повідомлявся про такий розгляд, відповідно, не направлялися акт та рішення, складені за результатами перевірки та розгляду справи про правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Нацкомфінпослуг звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (далі також - Положення № 2319), не застосовуються до правовідносин, що виникають відповідно до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Товариство у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди мали перевірити, чи прийняте оскаржуване розпорядження Нацкомфінпослуг, зокрема, у межах повноважень, на законних підставах та з дотриманням встановленої процедури на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III від 12.07.2001 (далі - Закон №2664-III).

Статтею 21 Закону №2664-III встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 Закону №2664-III одним із основних завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

За вимогами пункту 10 частини першої статті 28 Закону №2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Статтею 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII) передбачено підстави для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Крім того, за вимогами статті 39 Закону №2664-IIІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Частиною першою статті 40 Закону №2664-III визначено перелік заходів впливу, які може застосовувати національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, серед яких тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг (п.4).

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ч.2 ст.40).

Відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 28, статей 39 - 42 Закону №2664-III розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2319 від 20.11.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.

Пунктом 1.1 Положення № 2319 визначено, що це Положення розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, пов`язаних із накладенням Нацкомфінпослуг штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що Положення №2319 не застосовується до спірних правовідносин, оскільки відповідне Положення розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу до суб`єктів, що здійснюють діяльність з надання фінансових послуг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі №815/4569/17 та у постанові від 08 грудня 2021 року у постанові №640/21219/18.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Вимогами пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.7, 4.10, 4.11, 4.14, 4.21 розділу IV Положення №2319 передбачено наступне.

Провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення.

Справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі, зокрема, якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення.

До акта про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення (далі - матеріали про правопорушення).

Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

У випадку розгляду справ про правопорушення, за які передбачено застосування заходів впливу, визначених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, член Нацкомфінпослуг відповідно до розподілу обов`язків подає матеріали про правопорушення до Нацкомфінпослуг як колегіального органу для розгляду справи про правопорушення. Повідомлення особи про розгляд справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше ніж за десять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

За результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Положенням № 2319 чітко визначений порядок застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг. Зокрема, передбачено, що обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, є провадження у справі про правопорушення, яке, в свою чергу, здійснюється з повідомленням особи щодо якої здійснюється розгляд такої справи.

Недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу про застосування заходів впливу.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.09.2018 у справі №815/4569/17, від 28.02.2018 у справі №826/10418/16 та від 08 грудня 2021 року у постанові №640/21219/18.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приймаючи оскаржуване розпорядження Нацкомфінпослуг не дотримано вищенаведених вимог щодо застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, оскільки не здійснювався розгляд справи про правопорушення відносно позивача, не повідомлялось останнього про такий розгляд, що є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача №509 від 11.04.2018.

При цьому, суди вірно відхилили посилання відповідача на розпорядження Нацкомфінпослуг від 11.10.2018 N 1800, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.11.2018 за №1260/32712, яким внесено зміни до Положення №2319, зокрема, пункт 1.1 розділу I після абзацу другого доповнено новими абзацами третім, четвертим такого змісту: "Норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, що виникають відповідно до Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та «Про ліцензування видів господарської діяльності", з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 зазначеного розпорядження, воно набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Зазначене розпорядження було офіційно опубліковане у виданні «Офіційний вісник України», 2018, №91 (27.11.2018).

Таким чином, розпорядження Нацкомфінпослуг від 11.10.2018 N 1800 набуло чинності 27.11.2018, тобто після прийняття оскаржуваного розпорядження відповідача №509 від 11.04.2018, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Відтак, порушення відповідачем Положення № 2319 в частині не здійснення розгляду справи про правопорушення відносно позивача, не повідомлення останнього про такий розгляд, є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування заходів впливу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши вищевказані порушення процедури розгляду справи про правопорушення у сфері фінансових послуг, що є достатнім для прийняття рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження, прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі №826/17103/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук