Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №826/15849/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №826/15849/14

адміністративне провадження №К/9901/5568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2014 (суддя - Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Горбань Н.І., Межевич М.В.) у справі № 826/15849/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Компанія «Сорбіт» звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі у м. Києві) щодо складання акту від 02.09.2014 №2657/26-55-22-08/37723754 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сорбіт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі у м. Києві вилучити з бази даних Податковий блок «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно акту від 02.09.2014 №2657/26-55-22-08/37723754 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сорбіт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015, позов задоволено повністю.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в задоволенні позову відмовити.

В доводах касаційної скарги ДПІ у Печерському районі у м. Києві зазначає, що зустрічна звірка була проведена у відповідності до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236; акт від 02.09.2014 №2657/26-55-22-08/37723754 про неможливість проведення зустрічної звірки не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, не створює для нього жодних обов'язків, оскільки висновки акту є службовим документом.

Також, відповідач посилається на те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що з метою вручення запиту від 01.09.2014 №42694/10/26-55-22-08-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами позивача за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 ДПІ у Печерському районі у м. Києві здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «Компанія «Сорбіт» (м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-б) та адресу фактичного місцезнаходження позивача (м. Київ, вул. Бурмистренка, 4), в результаті чого складено акти від 01.09.2014 №2657/26-55-22-08-02/37723754 та №2657/26-55-22-08-03/37723754 про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Компанія «Сорбіт» та неможливість вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження. Також контролюючим органом передано запит від 01.09.2014 до СУФР ДПІ у Печерському районі у м. Києві на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Відповідно до відомостей АІС «Податковий блок» ТОВ «Компанія «Сорбіт» обліковується в ДПІ в Оболонському районі у м. Києві. З метою перевірки вказаних даних до ДПІ в Оболонському районі у м. Києві було направлено запит від 21.07.2014 №6961/7/26-55-22-08-11 з метою здійснення заходів щодо встановлення місцезнаходження посадових осіб позивача та надання ними пояснень щодо причетності до діяльності вказаного підприємства.

На момент проведення звірки інформації від СУФР ДПІ у Печерському районі у м. Києві та від ДПІ в Оболонському районі у м. Києві щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Компанія «Сорбіт» і його посадових осіб до контролюючого органу не надходило.

В зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сорбіт» щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 ДПІ у Печерському районі у м. Києві прийнято спірний акт від 02.09.2014 №2657/26-55-22-08/37723754.

У вказаному акті відповідачем відображено висновки про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Також в акті встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Дані вказаного акту були внесені відповідачем до АІС "Податковий блок", у зв'язку з чим позивачу скориговані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Податкові повідомлення-рішення контролюючим органом на підставі зазначеного акта не приймались.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу ТОВ «Компанія «Сорбіт» звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії податкового органу при проведенні зустрічної звірки позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків, є протиправними та не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо підстав, порядку та процедури проведення податкового контролю платника податку, а саме пунктів 73.3, 73.5 статті 73 Податкового кодексу України .

Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено спірний акт та внесено відповідні коригувань до інформаційних систем, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в даному випадку не виникає.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно, акти, складені за результатами зустрічної звірки, не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

Внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі акта звірки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандзембуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латустрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду