ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

Київ

справа №806/83/16

адміністративне провадження №К/9901/3559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (судді: Капустинський М.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі № 806/83/16 за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Житомирської області, у якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача від 14.12.2015 №530к про звільнення його з посади прокурора прокуратури м.Житомира Житомирської області, поновити на раніше займаній посаді та стягнути на його користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 28 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що спірний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст. 49-2 КЗпП України, відповідно до якої відповідач повинен був запропонувати йому всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Прокуратура у своїх запереченнях зазначила, що висновки судів, викладені у оскаржуваних рішеннях, повною мірою відповідають обставинам справи, підтверджуються наявним у матеріалах справи письмовими доказами, при розгляді справи дотримано норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, матеріали справи, судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що наказом прокурора Житомирської області від 12.11.2014 №438а ОСОБА_2 був призначений на посаду прокурора прокуратури міста Житомира Житомирської області.

Наказ Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року № 78ш, згідно з яким у зв'язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Житомирської області, зокрема, виключено із штатного розпису прокуратури Волинської області прокуратуру м. Житомира та встановлено в штатному розписі Житомирської місцевої прокуратури 56,5 штатних одиниць, в тому числі 52 посади прокурорів.

У зв'язку з вищенаведеним 25 вересня 2015 року ОСОБА_2 ознайомлено із попередженням про звільнення, згідно з яким йому повідомлено про наступне звільнення із займаної посади та органів прокуратури у зв'язку з ліквідацією органу прокуратури у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року.

Після проведення тестування до прокуратури Житомирської області надійшли рейтингові списки кандидатів на зайняття посад у місцевих прокуратурах Житомирської області. Відповідно до рейтингового списку кандидатів на зайняття посад у Житомирській місцевій прокуратурі ОСОБА_2 за результатами проходження тестування зайняв 58 рейтингове місце.

14 грудня 2015 року відповідно до Наказу Прокурора Житомирської області №530к ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора прокуратури міста Житомира Житомирської області та з органів прокуратури, у зв'язку із реорганізацією і скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку, що відповідач правомірно звільнив позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, з огляду на те, що він не набрав необхідної кількості балів, які б дозволили йому зайняти посаду прокурора в штатному розписі Житомирської місцевої прокуратури на конкурсній основі.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

14 жовтня 2014 року прийнято Закон №1697-VII, на підставі якого розпочато процес реформування органів прокуратури України.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 «Прикінцевих положень» Закону № 1697-VII цей Закону набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

У Додатку до Закону № 1697-VII визначено перелік і територіальну юрисдикцію місцевих прокуратур, згідно з яким прокуратури міста Житомир та Житомирського району реорганізовано в Житомирську місцеву прокуратуру.

Відповідно до підпункту «в» пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 1697-VII до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону, прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1697-VII добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим частинами першою та п'ятою статті 27 цього Закону, за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного відповідно до вимог цього Закону.

На виконання пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 1697-VII з метою кадрового наповнення місцевих прокуратур наказом Генеральної прокуратури України від 20 липня 2015 року № 98 затверджено Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури (чинний на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 98).

Відповідно до пунктів 1.2- 1.4 Порядку № 98 на посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування. Тестування забезпечує умови для об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності кандидатів за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах прокурорів місцевих прокуратур. Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Закону № 1697-VII працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 98 основними етапами відбору кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури є: прийом документів; тестування на знання законодавчої бази (професійний тест); тестування на загальні здібності; формування рейтингу кандидатів.

Пунктами 6.1- 6.3 Порядку № 98 визначено, що основна мета проходження професійного тесту - визначення рівня знань чинного законодавства. Перелік питань для тестування затверджується Генеральним прокурором України. Кожному кандидату електронна система тестування генерує унікальний тест зі 100 питань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість можливих балів дорівнює 100.

В силу пунктів 7.1- 7.3 Порядку № 98 метою тестування загальних здібностей кандидата є виявлення здатності аналізувати, обробляти та інтерпретувати великі масиви інформації за короткий час, знаходити причинні зв'язки між ними і робити правильні висновки. Перевірка загальних здібностей кандидата передбачає визначення рівня логічних, вербальних та математичних здібностей. Тестування на загальні здібності містить не більше 100 питань, проводиться з використанням комп'ютерної техніки і триває до 1 години.

За правилами пунктів 8.1 та 8.3 Порядку № 98 результати тестування (кількість одержаних балів) можуть бути предметом оскарження. Повторне проходження тестування не допускається.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 98 рейтинг кандидата визначається за результатами тесту на знання законодавчої бази (професійний тест) та тесту на загальні здібності. Рейтинговий список формується робочою групою окремо для кожної місцевої прокуратури за загальним для двох тестів підсумковим балом - від більшого до меншого. У рейтинговому списку зазначаються, зокрема, результати складання кожного тесту та підсумковий бал кандидата. Робоча група спрямовує рейтинговий список керівнику відповідної регіональної прокуратури, який після отримання рейтингового списку кандидатів на посади прокурорів конкретної місцевої прокуратури та рапорту працівника прокуратури (заяви для тих, хто не працює у прокуратурі), який успішно пройшов тестування, видає наказ про його призначення на посаду, враховуючи підсумковий бал кандидата (від вищого до нижчого) та кількість штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як встановлено судами, після попередження про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку з реорганізацією прокуратури міста Житомира Житомирської області позивач претендував на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворювалась шляхом реорганізації прокуратури, в якій він працював, та пройшов тестування для заміщення посади прокурора.

За результатами тестування позивач зайняв 58 рейтингове місце.

З урахуванням затвердженої штатної чисельності, відповідно до рейтингового списку було призначено 51 прокурора Житомирської місцевої прокуратури по 52 місце в рейтингу включно.

Відповідно усі інші кандидати, які у рейтинговому списку зайняли місце нижче 52-го на посади прокурорів Житомирської місцевої прокуратури призначені не були, у зв'язку із відсутністю штатних одиниць.

Так, Законом № 1697-VII передбачено, що зайняття особою посади в органах прокуратури вимагає, зокрема, успішного проходження кваліфікаційного іспиту.

Враховуючи, що необхідний рейтинговий бал, який би дозволяв позивачу претендувати на роботу у місцевій прокуратурі, ним не набрано, суди правильно виходили з відсутності у відповідача законних підстав пропонувати позивачу переведення на іншу посаду в новоутвореній прокуратурі.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що приймаючи наказ від 14 грудня 2015 року про звільнення позивача з посади прокурора прокуратури міста Житомира Житомирської області та з органів прокуратури, відповідач діяв на підставах та в межах закону.

Стосовно доводів касаційної скарги щодо порушення відповідачем норм трудового законодавства при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами статті 222 КЗпП особливості розгляду трудових спорів прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законодавством. У свою чергу порядок призначення прокурорів місцевих прокуратур, які на день набрання чинності Законом № 1697-VII працювали у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, визначено цим Законом та Порядком № 98. За цими нормативними актами, які є спеціальними порівняно з нормами КЗпП, умовою призначення прокурора на посаду в реорганізовану прокуратуру є успішне проходження тестування, а така умова позивачем не виконана, у зв'язку з чим у відповідача не виникало обов'язку працевлаштовувати позивача в новоутвореній місцевій прокуратурі.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Житомирський апеляційний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 806/83/16 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець