Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.11.2020 року у справі №296/1208/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року

м. Київ

справа №296/1208/20

касаційне провадження №К/9901/29937/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 (головуючий суддя: Капустинський М. М., судді: Смілянець Е. С., Сапальова Т. В. ) у справі №296/1208/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання незаконною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (далі -відповідач), в якому просила визнати незаконною і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №3-Ф від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 4 250 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19.06.2020 позов задоволено.

Розгляд справи здійснювався в порядку статті 286 КАС України.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статі 296 КАС України, а саме: при поданні апеляційної скарги апелянт пропустив спеціальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, встановлений статі 296 КАС України, а вказані у заяві про поновлення пропущеного строку підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавець у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності встановив певні особливості в частині процесуальних строків на оскарження (10 днів з дня проголошення судового рішення), однак звертаючись з апеляційною скаргою відповідач пропустив такий строк. Викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи щодо неможливості подачі апеляційної скарги у строк встановлений законом у зв'язку помилковим визначенням судом першої інстанції строків оскарження рішення суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя, тощо. Зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений неналежним виконанням судом першої інстанції вимог щодо роз'яснення учасникам справи строків оскарження рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина 4 якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції, як зазначено відповідачем, отримане ним 20.07.2020. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції скеровано з використанням поштового зв'язку 17.08.2020.

В обґрунтовування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач посилався лише на те, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що воно підлягає оскарженню протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексу судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, надавши правову оцінку відповідним доводам Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, зазначив, що вони не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками та звертає увагу на таке.

Згідно з частиною 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Так, частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За правилами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Зміст наведених норм права свідчить, що строк, визначений частиною 4 статті 286 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.

Так, причини пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

КАС України, яким регламентовано порядок і строки оскарження судових рішень, оприлюднений у встановленому законом порядку, набрав чинності та підлягає застосуванню. Суд звертає увагу на те, що відповідні положення КАС України були передбачуваними, адже сформульовані з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб'єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними.

Так, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради є суб'єктом владних повноважень, а тому в силу визначеного частиною 2 статті 19 Конституції України обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, зважаючи на його правовий статус та наявність у штаті відповідних спеціалістів у галузі права, було обізнаним про те, що строки оскарження рішення суду першої інстанції обчислюються за правилами статті 286 КАС України.

Положення цієї статті не містять приписів щодо можливості оскарження рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що в даному випадку скаржником було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження (навіть після отримання повного тексту рішення суду першої інстанції - 20.07.2020), а мотиви причин поважності пропуску строку зводяться до помилкового роз'яснення судом першої інстанції строку оскарження судового рішення, то колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних причин його пропуску, оскільки вказаний недолік судового рішення фактично є очевидною опискою.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №210/1277/18 та від 22.10.2020 у справі №333/4527/19.

За правилом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані відповідачем у заяві причини пропуску ним строку апеляційного оскарження визнані судом апеляційної інстанції такими, що не можуть вважатись достатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №296/1208/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа