Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №235/4148/17

адміністративне провадження №К/9901/43470/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №235/4148/17

за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Філь О.Є., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

в с т а н о в и в :

23.08.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 15 червня 2017 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати відповідача призначити йому з 6 червня 2017 року пенсію за вислугу років зарахувавши до пільгового стажу роботи періоду роботи з 07.07.1993 по 05.08.2016 на станції Моспіно Донецької залізниці.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року скасовано в частині зобов'язання Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 6 червня 2017 року та в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 06.06.2017 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Суди встановили, що 6 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача від 15 червня 2017 року позивачу відмовлено в призначені пенсії за вислугою років, у зв'язку з тим, що позивач не має необхідно пільгового стажу. В свою чергу відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи на станції Моспіне з 27.07.1983 по 05.08.2016 на посаді складача поїздів, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 на непідконтрольній українській владі території державні органи не здійснюють свої повноваження, а згідно Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті 9, є недійсним і не створює правових наслідків. Звернув увагу на неможливість здійснення перевірки виданої довідки.

Не погоджуючись із таким рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суди дійшли висновку про те, що відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за вислугу через неврахування уточнюючої довідки, виданою ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» виробничий підрозділ ст. Донецьк через те, що підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області порушило конституційні права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що довідка ПАТ «Українська залізниця» не може бути прийнята до уваги як документ, що підтверджує роботу позивача з 07.07.1993 по 05.08.2016 на станції Моспіно Донецької залізниці, оскільки видана підприємством, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території. Вказує, що за Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті 9, є недійсним і не створює правових наслідків.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Згідно зі статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Дослідженими судами доказами встановлено, що позивач в період з 07.07.1993 працював учнем складача поїздів, а з 27.07.1993 по 31.07.2000 - складачем поїздів 4 розряду, з 01.08.2000 по 05.08.2016 - складачем поїздів 5 розряду станції Моспіно Донецької залізниці, яка 01.12.2006 передана в склад станції Мушкетово, а 30.12.2008 перейменовано на станції Мушкетове Державного підприємства «Донецька залізниця», 01.01.2013 підпорядкована до станції Донецьк ДП «Донецька залізниця».

Вказані обставини підтверджено також довідкою про пільговий характер роботи, видану ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» виробничий підрозділ ст. Донецьк, яке зареєстровано за адресою: м. Лиман Донецької області вул.. Привокзальна, 22.

Згідно вказаної довідки, робота складача поїздів відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» включена в перелік професій та посад, маючих право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою КМУ № 197 від 29.12.1993. Робота помічника складача поїздів згідно Наказу Міністерства соціального забезпечення № 197 від 29.12.1993 включена в перелік професій та посад робітників залізничного транспорту та метрополітенів, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

Отже, доводи відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу роботи періоду роботи позивача на станції Мушкетово через відсутність належним чином оформлених документів є безпідставними, оскільки спростовані дослідженими судами доказами.

Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неможливості врахувати довідку ПАТ «Українська залізниця», оскільки така видана підприємством, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території, з посиланням на Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки вказаний Закон стосується тимчасово окупованих територій, якими визначено територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а не територія, на якій здійснюється антитерористична операція.

Крім того, Суд вважає необхідним зазначити, що ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» виробничий підрозділ ст. Донецьк зареєстровано за адресою: м. Лиман Донецької області вул.. Привокзальна, 22. Місто Лиман не входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року.

Ураховуючи вищенаведене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року у не скасованій частині та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №235/4148/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду