Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.05.2025 року у справі №520/1949/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

справа № 520/1949/24

адміністративне провадження № К/990/40262/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (головуючий суддя - Мар`єнко Л.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (у складі колегії суддів: П`янової Я.В. (головуючий суддя), суддів: Русанової В.Б., Присяжнюк О.В.)у справі №520/1949/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2019, 2020, 2021 роки), та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити позивачці, починаючи з 01 серпня 2023 року, перерахунок і виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат, з урахуванням виплачених сум, та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що реалізувала своє право на пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV вперше, а тому пенсія їй має бути розрахована з урахуванням вимог частини другої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2019- 2021). Окрім того, позивачка вказала на те, що набула право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на підставі пункту 71 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Вважаючи свої права порушеними, а відмову відповідача - протиправною, позивачка звернулася до суду з позовом.

Короткий зміст рішень судів І та ІІ інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, залишеним без змін Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо застосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV, тобто за 2014-2016 роки та відмови виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 01 серпня 2023 року, перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням виплачених сум та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, визначену пунктом 71 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати з оплати судового збору на користь ОСОБА_1 у сумі 1211 гривень 20 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка вперше 30 листопада 2022 року звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а тому при розрахунку пенсії відповідач повинен був розрахувати пенсію з урахуванням заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії згідно вимог частини другої статті 40 цього Закону. Крім того, суди встановили, що оскільки позивачка на момент виходу на пенсію за віком не отримувала будь-яку пенсію, досягла пенсійного віку та працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років та має стаж роботи на відповідних посадах більше 30 років, то має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 71 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Харківській області звернулось із касаційною скаргою, якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в частині виплат грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, визначених пунктом 71 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій при ухвалені судових рішень допущено неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17, від 02 березня 2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а, від 22 лютого 2024 року у справі № 260/323/20, від 21 березня 2024 року у справі № 580/2737/23.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, запропоновано позивачці подати відзив на касаційну скаргу та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/1949/24.

05 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла адміністративна справа №520/1949/24.

Відзиву на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 не подала, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 30 грудня 2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Також судами встановлено, що 30 грудня 2014 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, як працівниці освіти відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09 липня 1991 року №1788-ХІІ. Виплату цієї пенсії було припинено з 16 січня 2015 року у зв`язку з тим, що, згідно з наказом від 16 січня 2015 року № 17, позивачку було прийнято на посаду вчителя української мови та літератури Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7.

03 січня 2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила розрахувати розмір її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три останні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 роки), а також виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

Листом від 18 січня 2024 року № 1861-221/С-03/8-2000/24 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивачку, що ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років як працівниці освіти з 30 грудня 2014 року. У зв`язку з досягненням пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV, з 30 листопада 2022 року її переведено на пенсію за віком. Розрахунок пенсії здійснено на підставі заробітної плати за період з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2022 року відповідно до даних системи персоніфікованого обліку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014- 2016 роки (відповідно до пункту 4.3 Прикінцевих положень Закону). Пенсію також було проіндексовано відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше було призначено пенсію за вислугу років, підстав для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати (доходу) за 2019-2021 роки, який враховується при первинному призначенні пенсій у 2022 році, не було.

Крім того, відповідач повідомив позивачку, що вона не набула права на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними та такими, що порушують її конституційне право на достатнє пенсійне забезпечення, позивачка звернулася до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

10. Межі касаційного перегляду у цій справі стосуються вимоги про виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11. Відповідно до пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

12. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

13. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 71 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

14. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е», пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

15. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

16. Аналіз цих норм права дає підстави зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

17. Зазначений підхід до застосування пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV в аналогічних спорах неодноразово було висвітлено у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 450/3061/16-а., від 02 березня 2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 22 лютого 2024 року у справі № 260/323/20.

18. Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, за заявою позивачки їй з 30 грудня 2014 року вже призначалася пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 16 січня 2015 року у зв`язку із працевлаштуванням за спеціальністю.

19. Тобто до призначення позивачці пенсії за віком вона отримувала пенсію за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

20. Таким чином, суди попередніх інстанцій, задовольнивши позов у цій частині, дійшли помилкового висновку та допустили неправильне застосування норм матеріального права, а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

21. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

22. Згідно з частиною третьою статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

23. За встановлених у справі обставин колегія суддів дійшла висновку про скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058- IV та зобов`язання відповідача виплатити їй зазначену грошову допомогу з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/1949/24 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242 341 345 349 351 356 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/1949/24 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 71 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання пенсійного органу виплатити їй зазначену грошову допомогу скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 520/1949/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін