Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №620/2957/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року

м. Київ

справа № 620/2957/20

провадження № К/9901/2215/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (судді Василенко Я. М., Ганечко О. М., Кузьменко В. В. )

І. Суть спору

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л., третя особа: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (далі - ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ"), у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2020 № 62606485.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не проживає у місті Києві, а тому, у значенні статті 24 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law18~), відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем, виконавчим округом якого є місто Київ.

ІІ. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

3. Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинив виконавчий напис від 08.07.2020 № 10782 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованості в розмірі 39731,47 грн.

4. Відповідно до цього виконавчого напису адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА_1; адресою проживання: АДРЕСА_2.

5. Між тим, відповідно до паспорта громадянина України (позивача) серії НОМЕР_1, виданого Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 06.12.2003, позивач з 15.12.2009 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

6. ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. із заявою від 16.07.2020 про примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого приватний виконавець винесла постанову від 07.04.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62606485.

7. Стягувач долучив до заяви про примусове виконання копію договору про надання кредиту № 2830202 від 23.10.2019 та копії додаткових угод про зміну умов договору про надання кредиту № 2830202 від 18.11.2019 та від 07.12.2019, в яких вказано адресу реєстрації та адресу фактичного проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення

8. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 жовтня 2020 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2020 ВП № 62606485, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л.

9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 грудня 2020 року скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року і прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

10. Суд першої інстанції, з посиланням на статті 6,9 Закону України від
11.12.2003 № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - ~law19~) констатував, що саме зареєстроване місце проживання фізичної особи має визначальне значення для цілей визначення місця виконання рішення.

11. Відтак зазначив, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. не володіла достовірною інформацією про фактичне місце проживання боржника за вказаною у виконавчому написі адресою у місті Києві та не вжила жодних заходів щодо перевірки цієї інформації.

12. Зазначена у виконавчому написі № 10782 від 08.07.2020 та заяві стягувача інформація про адресу фактичного проживання боржника на час його вчинення у місті Києві, на переконання суду першої інстанції, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже, у протилежному б випадку, допускалося б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) задля штучної зміни виконавчого округу.

13. Резюмуючи суд першої інстанції зазначив, що оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу відповідача, останній не мав повноважень щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 10782 від 08.07.2020.

14. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, на основі зібраних у справі доказів зазначив, що адреса проживання позивача перебуває у межах виконавчого округу відповідача, тож останній цілком правомірно відкрив виконавче провадження.

15. Додав також, що під час апеляційного провадження позивач не надав доказів, які б підтверджували оскарження ним вказаного виконавчого напису нотаріуса та/або визнання його недійсним чи скасування як через зазначення в ньому недостовірних даних, так і внаслідок його видачі неуповноваженим суб'єктом.

16. Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 826/7969/16 суд апеляційної інстанції визнав помилковим, позаяк правовий висновок у тій справі основується на відмінних фактичних обставинах справи.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити позовні вимоги. Підставами для касаційного оскарження скаржник зазначив пункти 1, 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

18. Обґрунтовуючи свою позицію пояснив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 та у справі № 580/3311/19.

19. Щодо іншої нормативної підстави для касаційного оскарження (пункт 3 частин 4 статті 328 КАС) зазначив, що на дату звернення до касаційного суду немає висновку Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону ~law20~ у вимірі подібних правовідносин.

20. Заявник переконує, що відповідач не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження, адже місце проживання боржника (позивача) знаходиться поза межами його виконавчого округу. У цьому зв'язку зазначив, що місце виконання рішення має визначатися на зареєстрованим місцем проживання боржника.

21. Ухвалою від 23 лютого 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС.

22. У визначений строк відповідач не надіслала суду відзиву на касаційну скаргу; клопотань процесуального характеру від неї не надходило. Третя особа теж не надала письмових пояснень чи клопотань стосовно розгляду цієї справи.

23. Потрібно зауважити, що на дату відкриття касаційного провадження у цій справі нормативні підстави для постановлення згаданої ухвали від 23 лютого 2021 року з підстави, встановленої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС були, адже висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах на той час ще не існувало.

24. Проте, 31 березня 2021 року Верховний Суд розглядав справу № 380/7750/20, спірні правовідносини якої є подібними до тих, які є предметом в цій справі.

25. За наслідками розгляду тієї справи Верховний Суд ухвалив постанову від 31 березня 2021 року, у якій висловив правову позицію, суть якої полягає у тому, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації (мовиться про справу № 380/7750/20) визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ~law21~ пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

26. Фактичні обставини справи № 380/7750/20 і справи № 620/2957/20 (судові рішення у якій є предметом касаційного оскарження) є подібними, правове регулювання спірних правовідносин в обох випадках теж збігається, адже спір у цих справах виник з аналогічних підстав.

27. Зважаючи на наведене, при розгляді цієї справи колегія суддів враховуватиме правову позицію Верховного Суду, висловлену у справі № 380/7750/20, щодо застосування ~law22~ у подібних правовідносинах й через призму цих правозастосовних висновків і їхніх мотивів даватиме у межах, визначених статтею 341 КАС, правову оцінку тому, як суди попередніх інстанцій вирішили цей спір.

28. З приводу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС, то заявлений аспект касаційного перегляду через призму правових висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 08 квітня 2020 року у справі № 804/6996/17 і від 30 квітня 2020 року № 580/3311/19, видається неможливим, тому що фактичні обставини цих справ і спірні правовідносини, на яких побудовані правозастосовні висновки, до яких апелює позивач, сутнісно відрізняються від тих, які є предметом розгляду в цій справі, що унеможливлює їхнє порівняння.

V. Релевантні джерела права

29. Відповідно до ~law23~ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у ~law24~ органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ~law25~, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law26~, а також рішеннями, які відповідно до ~law27~ підлягають примусовому виконанню.

30. За текстом ~law28~ відповідно до ~law29~ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів; .

31. Відповідно до ~law30~ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених ~law31~ випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

32. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - ~law34~) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

33. За текстом ~law35~, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

34. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (~law36~).

35. Відповідно до ~law37~ фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

36. Згідно з ~law39~ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ~law40~, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

37. За текстом ~law41~ у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

38. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

39. Відповідно до ~law42~ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

40. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

41. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (~law43~).

42. Відповідно до ~law44~ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

43. Згідно з ~law45~ у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

44. Відповідно до ~law46~ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

45. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

46. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

47. Відповідно до ~law48~ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

48. Згідно з ~law49~ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених ~law50~, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

49. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

50. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

51. Відповідно до частин 1 , 6 статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

52. За текстом статті 3 Закону ~law51~:

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

53. Згідно з ~law52~ реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

54. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (~law53~).

55. Відповідно до норм частини 1 статті 4 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - ~law55~) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної ~law56~ інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

56. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених ~law57~ документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

57. Відповідно до ~law58~ до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

58. Згідно з частиною другою цієї статті, у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

59. Відповідно до ~law59~ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

VI. Висновки Верховного Суду

60. Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданого вище правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20, колегія суддів констатує, що відповідач, ухваливши спірну постанову про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника (позивача у справі), яке не є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, й за відсутності належного підтвердження того, що останній має чи будь-коли мав (зокрема, на дану винесення спірної постанови) майно на території міста Києва чи фактично там проживав, діяв неправомірно. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначальним при визначенні місця виконання рішення і, заодно, виконавчого округу, має бути зареєстроване місце проживання боржника. Якщо визначене таким чином місце виконання виконавчого документа знаходиться у межах виконавчого округу приватного виконавця, останній має право приймати його до виконання.

61. За встановлених в цій справі обставин і з урахуванням наведеного правового регулювання колегія суддів, погоджуючись з тим, що при відкритті виконавчого провадження приватний виконавець Дорошкевич В. Л. володіла достовірною інформацією про місце проживання боржника, вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи (позивача), який проживає у місті Чернігові.

62. Відповідно до частин 1 , 2 статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

63. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

64. За частиною 4 статті 341 КАС у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

68. Відповідно до статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статті 352 КАС межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

69. З огляду на наведені мотиви колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених в цій справі обставин висновки апеляційного суду ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права, тож рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, скасовано помилково.

70. У прохальній частині касаційної скарги її автор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити позовні вимоги. Зважаючи на повноваження суду касаційної інстанції суду, визначені у статті 349 КАС, вимогу про задоволення позовних вимог колегія суддів у контексті цієї справи інтерпретує як прохання залишити в силі рішення суду першої інстанції (з урахуванням власне того, як суд першої інстанції вирішив цей спір).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року в цій справі скасувати і залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур