Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2018 року у справі №826/533/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 826/533/16

адміністративне провадження № К/9901/47904/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/533/16

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кармазін О. А.) від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Твердохліб В. А., Костюк Л. О., Троян Н. М.) від 27 березня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 23 червня 2016 року, просила:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року у доларах США, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, які виразились у невключенні ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за договором банківського вкладу «Найкращий» № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 02 березня 2015 року № 002-28552-020315, у розмірі 134290,57 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

7. Станом на 06 березня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США № 002-28552-020315, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 5000,00 доларів США на строк по 31 травня 2015 року включно, із виплатою процентів.

9. Згідно виписки по особовим рахункам від 02 березня 2015 року кошти у розмірі 5000,00 доларів США було перераховано на вкладний рахунок позивача № НОМЕР_2 від клієнта банку ОСОБА_6

10. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

11. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу.

12. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 002-28552-020315, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

13. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/833 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

14. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

15. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

16. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що постановою Національного банку України від 30 жовтня 2014 року ПАТ «Дельта банк» віднесено до категорії проблемних та встановлено певні обмеження у діяльності банку. Наказом ПАТ «Дельта Банк» від 03 листопада 2014 року № 2650 «Щодо стабілізації діяльності банку» запроваджено з 04 листопада 2014 року та забезпечено виконання деяких обмежень у діяльності банку, зокрема: недопущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів, окрім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; нездійснення кредитних операцій, у тому числі бездокументарних (гарантії, авалі, акредити), а також не надавати порук та інших зобов'язань. Отже, в момент укладення договору банківського вкладу між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 02 березня 2015 року діяли обмеження у діяльності банку, визначені вказаним наказом та постановою НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», які були прийняті з метою вжиття банком заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства та відновлення його фінансового стану.

18. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для віднесення правочинів до категорії нікчемних є те, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Отже, уповноваженою особою Фонду підстава для віднесення до нікчемного, укладеного між Банком та ОСОБА_2, договору є правомірною та ґрунтується на вимогах Закону №4452-VI та на інших нормах чинного законодавства України.

19. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20 березня 2013 року зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку). Відповідно до витягу з реєстру операцій, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом, кошти на рахунок позивача вносились третьою особою шляхом переказу грошових коштів від ОСОБА_6, що є порушенням умов договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк». Отже, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. Зокрема, скаржник зазначив, що зміст договору банківського вкладу (депозиту) № 002-2852-020315 від 02 березня 2015 року є типовим і його умови не передбачають платіж чи передачу іншого майна іншим (окремим) кредиторам, оскільки умовами договору врегульовано правовідносини виключно між позивачем, як вкладником, та банком.

22. Також скаржник зазначив, що уповноваженою особою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування при укладення правочину мети надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки в адміністративних справах тягар доказування правомірності спірного рішення, дій чи бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень.

23. Крім того, скаржник зазначив, що уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що спірний правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Отже, твердження відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

25. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

26. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

27. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

28. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

29. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

30. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

31. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

33. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 5000,00 доларів США, отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

35. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 02 березня 2015 року, до початку запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду (03 березня 2015 року).

36. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

37. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

38. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

39. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо застосування наслідків нікчемності договору № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

40. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

41. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

42. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

43. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

44. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

45. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

46. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

47. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

48. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

49. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

50. Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, Суд вважає, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення, про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача вчинити дії, а провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача слід закрити.

51. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для виконання судового рішення не має значення, яка саме особа є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», адже усі особи, що призначені на цю посаду у встановленому законом порядку, повинні виконати судове рішення. Тому немає необхідності зазначати прізвище цієї особи у резолютивній частині судового рішення

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 354, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 826/533/16 скасувати і ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 02 березня 2015 року № 002-28552-020315 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Провадження у справі № 826/533/16, в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року у доларах США, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, які виразились у невключенні її до Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за договором банківського вкладу «Найкращий» № 002-28552-020315 від 02 березня 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб