Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 813/5846/15

адміністративне провадження № К/9901/14533/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/5846/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» на постанову Львівського окружного адміністративного суду (суддя Мартинюк В. Я.) від 07 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Глушко І. В., Большакова О. О., Макарик В. Я.) від 14 квітня 2016 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 26 листопада 2015 року, просив:

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О. Ю. вжити усіх необхідних заходів щодо відшкодування ОСОБА_2 грошових коштів за договором № 142020035495 банківського вкладу в іноземній валюті «Супер - вклад» від 31 жовтня 2014 року та договором №152020039428 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» від 19 березня 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому порядку, у тому числі включити у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, фізичну особу - ОСОБА_2 за договором № 142020035495 банківського вкладу в іноземній валюті «Супер - вклад» від 31 жовтня 2014 року та договором № 152020039428 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» від 19 березня 2015 року укладених з ПАТ «Банк «Київська Русь».

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив про протиправність дій уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_2 до реєстру вкладників, які мають право на виплату суми вкладу в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, оскільки позивачем вчинені всі дії, необхідні для такого включення.

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О. Ю. включити до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 з належною сумою вкладу згідно договорів № 152020039428 від 19 березня 2015 року, № 142020035495 від 31 жовтня 2014 року та договору про внесення змін до останнього від 04 листопада 2014 року.

В решті позову - відмовлено.

Стягнуто з бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О. Ю. на користь ОСОБА_2 243,60 грн. сплаченого судового збору.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 травня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 03 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь», в яких позивач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. 25 липня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» надійшли додаткові пояснення у справі.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2016 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено розгляд касаційної скарги на 26 липня 2016 року.

9. 26 липня 2016 року Вищим адміністративним судом України під час розгляду касаційної скарги у судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до народної кімнати про відкладення розгляду справи без визначення дати наступного судового засідання.

10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

11. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. 02 лютого 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі № 813/5846/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 06 березня 2019 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» № 152020039428 від 19 березня 2015 року, згідно якого позивач (вкладник) передав на зберігання у банк кошти у формі депозитного вкладу в розмірі 145000,00 грн. Для розміщення вкладу Банк відкрив Вкладнику рахунок НОМЕР_1.

16. Раніше, 31 жовтня 2014 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті «Супер - вклад» № 142020035495, до якого внесено зміни від 04 листопада 2014 року. За даним договором ОСОБА_2 (вкладник) надав банку на зберігання грошові кошти у формі депозитного вкладу в іноземній валюті у загальному розмірі 1000,00 доларів США. На підставі вищевказаного договору відкрито рахунок № 2630710271001 в іноземній валюті в ПАТ «Банк «Київська Русь».

17. На рахунки ОСОБА_2, відкриті в ПАТ «Банк «Київська Русь» надійшли грошові кошти, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями № 13011677 від 31 жовтня 2014 року, № 13047220 від 04 листопада 2014 року, та не заперечується уповноваженою особою.

18. Правління Національного банку України постановою від 19 березня 2015 року № 190 віднесло ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних.

19. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 19 березня 2015 року № 61 запровадила в ПАТ «Банк «Київська Русь» тимчасову адміністрацію з 20 березня 2015 року та призначила Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Київська Русь».

20. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Банк «Київська Русь», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 116 від 15 червня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19 липня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О. Ю. до 19 липня 2015 року включно.

21. 31 липня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про задоволення вимог кредитора (включення до переліку та реєстру вкладників). Проте, на момент подання позовної заяви та розгляду справи в суді першої інстанції - відповіді від відповідача не отримав.

22. Вважаючи протиправними дії та рішення відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_2 не включався уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду, однак, законодавчих підстав для невключення позивача до переліку вкладників уповноваженою особою не наведено, тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

24. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що уповноваженою особою не надано доказів та не наведено обґрунтованих підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» № 152020039428 від 19 березня 2015 року та договору банківського вкладу в іноземній валюті «Супер - вклад» № 142020035495, до якого внесено зміни від 04 листопада 2014 року. Також, відповідачем не надано доказів, які б свідчили та доводили обставини того, що кошти на рахунок ОСОБА_2 фактично не надходили.

25. Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. Однак, судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» № 152020039428 від 19 березня 2015 року та договору банківського вкладу в іноземній валюті «Супер - вклад» № 142020035495, до якого внесено зміни від 04 листопада 2014 року - уповноваженою особою суду не надано.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

27. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень було невірно застосовано положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та, як наслідок, помилково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2

28. Також скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам відповідача, про те, що правочин вчинений сторонами є таким, що штучно створює обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

29. Крім того, скаржник зазначив, що позивач не є вкладником Банку в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки грошові кошти не залучені Банком від ОСОБА_2, а є таким, що надані як фінансова допомога від АСК «Дністер» та відповідно позивач не має договору банківського вкладу.

30. У додаткових поясненнях, уповноважена особа звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку обставинам, щодо часу перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 Зокрема скаржник зазначив, що перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 від юридичної особи здійснювалося 20 березня 2015 року о 06:13:03, видача коштів з поточного рахунку здійснювалося 20 березня 2015 року о 06:25:59, залучення коштів на депозитний рахунок здійснювалося 20 березня 2015 року о 06:23:57, коли вже в ПАТ «Банк «Київська Русь» діяла тимчасова адміністрація, та діяли обмеження, щодо відкриття рахунків фізичним особам, зарахування на рахунки коштів, які переказуються з рахунків відкритих в проблемному банку, в той час як були припинені повноваження керівництва ПАТ «Банк «Київська Русь».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

32. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VІ.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VІ встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

34. Згідно ст. 26 Закону № 4452-VІ, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої п. 4 ч. 1 ст. 52 цього Закону.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VІ вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4).

Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, яка залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3).

36. Отже, Фонд відшкодовує вкладнику кошти у розмірі вкладу, що дає підстави вважати, що відшкодуванню підлягають кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), тобто такі, що фактично надійшли на рахунок вкладника.

37. У цій справі, суди попередніх інстанцій задовольняючи частково позовні вимоги, вважали, що кошти позивача, які передані в банк на зберігання згідно умов договорів № 152020039428 від 19 березня 2015 року, № 142020035495 від 31 жовтня 2014 року та договору про внесення змін до останнього від 04 листопада 2014 року - є вкладами. Отже, відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, ОСОБА_2 має право на одержання гарантованої суми відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

38. Проте, зазначені питання потребують більш поглибленого, ретельного дослідження з урахуванням усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, з'ясування яких, має ключове значення для встановлення фактичної і правової природи спору.

39. Колегія суддів звертає увагу, що, у цій справі суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки обставинам, щодо умов та термінів зарахування вкладу на банківський рахунок ОСОБА_2 відповідно до договору № 152020039428 від 19 березня 2015 року. Крім того, судами не досліджувалося та не надавалося належної правової оцінки обставинам, щодо зарахування вкладу на рахунок позивача, оскільки у матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи щодо перерахунку коштів за договором від 19 березня 2015 року.

40. Ці обставини фактично залишилися не дослідженими, хоча вони мають, значення для правильного вирішення спору.

41. Отже, оскаржувані судові рішення про часткове задоволення позову прийняті без встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому є передчасними.

42. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин, прийняте у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.

44. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

45. Отже, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

47. Оскільки Суд повертає справу для нового розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» задовольни частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року скасувати та направити справу № 813/5846/15 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб