ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа №520/7935/17

провадження №К/9901/42676/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

на постанову Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017 (суддя Луняченко В.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (колегія у складі суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., Бойка А.В.)

у справі №520/7935/17

за позовом ОСОБА_2

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просив визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 21.06.2017 № 4421 «Про відмову у призначенні пенсії» та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити йому пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.05.2017, звернути постанову до негайного виконання та стягнути з відповідача судовий збір на його користь.

2. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та додав до неї документи у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1, що підтверджується копією заяви.

5. 21.06.2017 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі прийняло рішення № 4421 від про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, час проходження військової служби не зараховано до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

6. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до чинного законодавства час проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР зараховується до спеціального стажу, що дає право на отримання пенсії згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що спеціальний стаж позивача не достатній для призначення пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

12. Спірним у даній справі є наявність/відсутність у позивача права на зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років працівнику освіти, періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР.

13. З урахуванням зазначеного періоду служби пільговий стаж позивача відповідає вимогам п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що сторонами не заперечується.

14. Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

15. Так, у постанові від 11.12.2018 (справа №701/1231/16) Верховний Суд дійшов висновку, що період військової служби в армії СРСР до 1 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників охорони здоров'я, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

17. У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до трудової книжки позивача, починаючи з 02.04.1986 року до 03.07.1986 року, записи № 2, 3, позивач працював на посаді виїзного фельдшера і його спеціальний стаж склав 3 місяці і 1 день, з 30.06.1986 року по 20.05.1990 рік ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу у військовій частині 11284, що підтверджується записами у військовому квитку, а з 26.02.1988 року по 16.05.1990 року в період проходження дійсної військової служби працював фельдшером військової частини 57238, що підтверджується архівною довідкою від 27 квітня 2017 року № 2/4-3650 і його спеціальний стаж склав 2 роки 2 місяці і 20 днів, а з 14.11.1990 року по 01.04.1992 року працював фельдшером швидкої допомоги в Одеській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, записи в трудовій книжці № 6, 7 і його спеціальний стаж склав 1 рік 4 місяці 17 днів, з 01.04.1992 року до 30.03.2017 року ОСОБА_2 працював фельдшером в Міській станції швидкої медичної допомоги, записи в трудовій книжці № 8, 9, 10, 11 і його спеціальний стаж станом на 01.04.2015 року склав 23 роки.

18. Таким чином, судами вірно встановлено, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, пільговий стаж позивача складав 26 років 10 місяців і 18 днів, що повністю відповідає вимогам п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

19. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

20. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

21. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 у справі №520/7935/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб