Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.02.2018 року у справі №810/7195/14
Ухвала КАС ВП від 08.02.2018 року у справі №810/7195/14

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/8186/18 810/7195/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 (суддя Виноградов О.І.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 (судді Грибан І.О., Беспалов О.О., Парінов А.Б.)

у справі №810/7195/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

У грудні 2012 року до суду з позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в актах перевірок від 08.11.2012, від 19.10.2012, від 02.08.2012 нікчемними правочинів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з контрагентами; зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, оформлених актами від 08.11.2012, від 19.10.2012 та від 02.08.2012.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем протиправно внесено до автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірок позивача, внаслідок чого скориговано показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, які були задекларовані позивачем.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Рокитнянської МДПІ щодо визнання в Акті від 08 листопада 2012 року № 27/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, період діяльності з 01.01.2011 року по 30.10.2012 року» нікчемними правочинів, укладених ОСОБА_2;

- визнано протиправними дії Рокитнянської МДПІ щодо визнання в Акті від 19 жовтня 2012 року №23/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_2 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2011 року» нікчемними правочинів, укладених позивачем;

- визнано протиправними дії Рокитнянської МДПІ щодо визнання в Акті від 02 серпня 2012 року № 14/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень 2012 року фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_2 за період з 01.09.2011 року по 31.03.2012 року» нікчемними правочинів, укладених позивачем;

- зобов'язано Рокитнянську МДПІ вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, оформлених Актами від 08.11.2012, від 19.10.2012 та від 02.08.2012.

Постановою Вищого адміністративного суду України частково задоволено касаційну скаргу Рокитянської МДПІ : скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд.

03.02.2015 Київським окружним адміністративним судом задоволено клопотання позивача про уточнення назви відповідача з Рокитянської МДПІ на Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (далі Білоцерківська ОДПІ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015, закрито провадження в частині позовних вимог до Білоцерківської ОДПІ про визнання протиправними дії відповідача щодо:

- визнання в акті Рокитнянської МДПІ від 8 листопада 2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період діяльності з 1 січня 2011 року по 30 жовтня 2012 року" нікчемними правочинів, укладених позивачем;

- визнання в акті Рокитнянської МДПІ від 19 жовтня 2012 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 1 липня 2009 р. по 31 грудня 2011 р." нікчемними правочинів, укладених позивачем;

- визнання в акті Рокитнянської МДПІ від 02 серпня 2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за вересень - грудень 2011 року, січень - березень, 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2011 року по 31 березня 2012 року" нікчемними правочинів, укладених позивачем.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з судовими рішеннями ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що дії відповідача із внесення до автоматизованої системи недостовірної інформації щодо укладення ним під час здійснення господарської діяльності нікчемних угод порушує його права та інтереси і негативно вплинули на господарську діяльність ОСОБА_2

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у липні-серпні 2012 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої 02.08.2012 складено Акт перевірки №14/1701/НОМЕР_1.

У період вересень - жовтень 2012 року відповідачем також проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами якої 19.10.2012р. складено Акт перевірки №23/1701/НОМЕР_1.

У листопаді 2012 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами якої 08.11.2012 року складено Акт перевірки №27/1701/НОМЕР_1.

Інформацію щодо результатів перевірок, здійснених Рокитнянської МДПІ внесено до інформаційної системи «Податковий блок».

Спірні правовідносини внормовано положеннями Податкового Кодексу України та нормативними актами, прийнятими на його виконання (у відповідній редакції).

Питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу врегульовані Главою 7 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового Кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Повноваження контролюючого органу під час здійснення податкового контролю включають інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до цього Податкового Кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про проведену перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, оскільки дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і ця інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Системний аналіз норм чинного податкового законодавства свідчить, що єдиною підставою для внесення змін до ІС "Податковий блок", якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

За наслідками здійснення перевірок позивача податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, тому судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що наявність в розпорядженні контролюючого органу інформації, в якій відображено висновки перевірок, не призвело до порушення прав та інтересів позивача, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів попередніх інстанцій помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер