Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа №520/22479/21

адміністративне провадження № К/990/18111/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

№ 520/22479/21

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції України

про зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції України

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року (головуюча суддя: Мінаєва О.М., судді: Калиновський В.А., Кононенко З.О.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

В листопаді 2021 року адвокат Турутя Захар Олегович - представник ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 8 листопада 2019 року до 26 жовтня 2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 8 листопада 2019 року до 26 жовтня 2021 року;

- зобов`язано Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 8 листопада 2019 року до 26 жовтня 2021 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі: 908 грн.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року в задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржене судове рішення відповідач отримав 25 січня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 27), а апеляційну скаргу подано 5 січня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Із врахуванням того, що вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнанні неповажними та у зв`язку з несплатою судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав через Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" 29 березня 2023 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року повторно відмовлено Департаменту патрульної поліції у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті провадження апеляційний суд виходив з того, що зазначені відповідачем обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме посилання на введення воєнного стану в Україні, не можуть бути поважними підставами для поновлення пропущеного строку, оскільки сам по собі факт введення воєнного стану не є безумовною підставою для його поновлення.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційної скарги, Департамент патрульної поліції звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У своїй касаційній скарзі скаржник вказує на ті ж самі підстави пропуску строку, що і в суді апеляційної інстанції.

Скаржник наголошує, що особовий склад Департаменту патрульної поліції відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що унеможливлює вчасне вчинення процесуальних дій, також значна кількість працівників звільнилася за власним бажанням, а інша частина відмовилася від виконання своїх обов`язків. Скаржник також просить врахувати, що під час обстрілів міста Харкова адміністративна будівля управління патрульної поліції у Харківській області отримала пошкодження, частина техніки та службової документації була знищена. Тому з причин, що не залежали від апелянта, він пропустив процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Касатор просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року повністю, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору в розмірі: 2684 грн.

Недоліки касаційної скарги скаржником було усунуто в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надходило, копію касаційної скарги та ухвалу про відкриття касаційного провадження отримав через Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" 19 травня 2023 року та 22 червня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Департаменту патрульної поліції про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Однак, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається, зокрема, в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, а також термінів її подачі.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 19 січня 2022 року за правилами спрощенного провадження. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що оскаржуване рішення було отримане представником Департаменту патрульної поліції 25 січня 2022 року (а.с.27). Апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції була подана 5 січня 2023 року, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцяти денного, строку на її подання.

З матеріалів справи висновується, що пропущений строк на подання апеляційної скарги складає більше 11місяців.

Одночасно із цим вбачається, що можливість звернення Департаменту патрульної поліції до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційної скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року виникло ще до запровадження воєнного стану, а останнім днем строку на апеляційне оскарження було 24 лютого 2022 року.

Водночас в касаційній скарзі скаржник вказує тільки ті причини, що виникли у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Проте апелянтом не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також заявником не надано суду апеляційної чи касаційної інстанції доказів, що в період з 25 січня 2022 року до 24 лютого 2022 року які об`єктивно перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги у строк встановлений законом на апеляційне оскарження.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом враховується, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Крім того, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у справі №520/22479/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суд