Історія справи

Ухвала ККС ВП від 03.01.2018 року у справі №826/23942/15
Ухвала КАС ВП від 02.04.2018 року у справі №826/23942/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 квітня 2018 року

справа №826/23942/15

адміністративне провадження №К/9901/3496/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року у складі судді Літвінової А. В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів Костюк Л. О., Бужак Н. П., Твердохліб В. А. у справі № 826/23942/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року № 0000202204,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року № 0000202204 про нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3 639,81 грн, з мотивів його безпідставності.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із встановлення протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94 (далі - Закон № 185/94).

18 липня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

20 липня 2017 року ухвалою судді Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги на 30 днів з дня отримання цієї ухвали (суддя Усенко Є. А.).

23 серпня 2017 року надійшло клопотання відповідача про продовження строку, наданого судом, для усунення недоліків.

05 вересня 2017 року ухвалою судді Вищого адміністративного суду України продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги на 30 днів з дня отримання цієї ухвали (суддя Усенко Є. А.).

18 жовтня 2017 року надійшло повторне клопотання відповідача про продовження строку, наданого судом, для усунення недоліків.

23 жовтня 2017 року ухвалою судді Вищого адміністративного суду України продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги на 30 днів з дня отримання цієї ухвали (суддя Усенко Є. А.).

5 грудня 2017 року надійшло чергове клопотання відповідача про продовження строку, наданого судом, для усунення недоліків.

11 грудня 2017 року ухвалою судді Вищого адміністративного суду України продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги на 30 днів з дня отримання цієї ухвали (суддя Усенко Є. А.).

27 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

28 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу прийнято до свого провадження (суддя Ханова Р. Ф.).

10 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 826/23942/15.

19 січня 2018 року справа № 826/23942/15 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Доводить правомірність своїх дій, вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій вимог статті 2 Закону № 185/94, просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

09 квітня 2015 року податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 30 березня 2015 року № 1258/26-58-22-04-15/38316724, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання валютного законодавства по імпортним контрактам за період з 12 серпня 2014 року по 18 серпня 2014 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 09 квітня 2015 року № 0000202204 за порушення статті 2 Закону № 185/94 платнику податків нараховано пеню у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 639, 81 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та нерезидентом «BUDMAX-METAL Sp.z.o.o» (Польща), як продавцем, укладено імпортний контракт від 14 січня 2014 №01/14 на імпорт прокату плоского з вуглецевої оцинкованої сталі. На виконання умов цього договору Товариством перераховувалася попередня оплата, а лише після цього здійснювалася поставка виготовленого товару.

12 вересня 2014 року та 23 вересня 2014 року позивачем перераховано кошти для попередньої оплати в розмірі 19575 євро та 19737 євро, відповідно. Поставка товару відбулася 17 вересня 2014 року і 30 вересня 2014 року, але не на повну суму, у зв'язку з чим у позивача виникла дебіторська заборгованість у розмірі 1881,00 євро

25 листопада 2014 року контрагентом позивача повернуто 1818,50 євро переплати за товар.

Станом на 17 березня 2015 року залишок неповернутих контрагентом позивача коштів складав 62,5 євро, а не 1818,50, як зазначено податковим органом в акті перевірки.

Під час судових засідань у судах попередніх інстанцій відповідач не надав пояснення, на яких підставах в акті перевірки платіж нерезидента на користь позивача в розмірі 1818,5 євро від 25 листопада 2014 року зазначено як розрахунок позивача за третю поставку товару, тоді як, згідно з наявною у матеріалах справи банківською випискою, цей платіж здійснено не позивачем, а нерезидентом на користь позивача.

Склад фінансового правопорушення, передбаченого частиною 2 Закону № 185/94 встановлено за несвоєчасний розрахунок за експортно-імпортними операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності та перевищення 180 календарних днів, передбачених для зарахування виручки резидентів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами вимог статті 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі встановлених обставин справи, дійшли обґрунтованого висновку щодо недоведеності податковим органом складу фінансового правопорушення, передбаченого частиною 2 Закону № 185/94, а відтак безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року № 0000202204 про нарахування платнику податків пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 639, 81 грн.

Жодних доводів щодо порушень судами норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 826/23942/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко