Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №807/53/17

адміністративне провадження №К/9901/40925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року (суддя: Хобор Р.Б.) у справі № 807/53/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0047381301 від 22 грудня 2016 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 52 686,00 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26 343,00 грн; податкового повідомлення-рішення №0047391301 від 22 грудня 2016 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 61 032,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції контролюючий орган подав апеляційну скаргу на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року апеляційну скаргу повернено.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірного судового рішення суду апеляційної інстанції, необ'єктивний аналіз судом обставин справи та оцінку поданих доказів, а також на те, що подана відповідачем заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року була подана в порядку частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а не в порядку статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, якщо особою не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.

Приписи вказаної норми є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо особою в зазначений строк не буде усунуто недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, повернути апеляційну скаргу цій особі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга відповідача була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме - відповідачем до апеляційної скарги було надано платіжне доручення № 812 від 1 червня 2017 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 807/53/17 на суму 606,33 грн, що є меншою від розміру судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, встановленого Законом України №3674-VI від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху контролюючим органом отримано 23 червня 2017 року, що ним не заперечується.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем була надіслана заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що зазначені відповідачем у вказаній заяві підстави для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - неможливість контролюючим органом вчасно здійснити сплату судового збору через кібератаку та припинення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області проведення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів (доказів чого до заяви додано не було), не є належними підставами для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, оскільки відповідач не був позбавлений можливості в строки здійснити сплату судового збору.

Таким чином, оскільки контролюючим органом вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху виконані не були, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи частину третю статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року у справі № 807/53/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду