Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2018 року у справі №823/145/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №823/145/16

адміністративне провадження №К/9901/28063/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року (судді: Мишенко В.В. (головуючий), Гаврилюк В.О., Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (судді: Саприкіна І.В. (головуючий), Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі № 823/145/16 за позовом Комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»;

- зобов'язання вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок № 37513000050516 у системі електронного адміністрування ПДВ платника коштів в сумі 1 103 393,00 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015року № 375.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна фіскальна служба України та Державна казначейська служба України не виконали свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість (ПДВ) в строки встановлені ст. 200-1 Податкового кодексу України, а також в порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 не зараховано кошти на електронний рахунок Підприємства у системі електронного адміністрування ПДВ в сумі 1 103 393,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, позов Підприємства задоволено в повному обсязі.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, належним чином не виконаний покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а долучені до матеріалів справи Державною фіскальною службою України листи Державного казначейства України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Програміка», що є розробником відповідного програмного продукту, щодо передачі відповідних корегуючих реєстрів свідчить про невиконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови КМУ від 18 листопада 2015 року за № 967 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» в частині поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» зареєстроване як юридична особа 17.02.2000, перебуває на обліку у Корсунь-Шевченківській ОДПІ з 30.03.2000, вид діяльності «каналізація, відведення й очищення стічних вод».

Позивач є платником ПДВ та має відкритий з 24.12.2014 електронний рахунок адміністрування ПДВ № 37513000050516 в ДКС України у відповідності до вимог пунктом 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України.

Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» отримало на підставі постанови КМУ від 4 червня 2015 N 375 «Про питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» субвенцію в сумі 1 103 393,00 грн, що складається з:

- 369 710,00 грн. згідно з договором № 12/375 від 15.07.2015;

- 610 386,00 грн. згідно з договором № 29/375 від 23.11.2015;

- 123 297,00 грн. згідно з договором № 56/375 від 18.12.2015.

У відповідності до платіжних доручень № 3 від 31.07.2015 на суму 369 710,00 грн, № 15 від 10.12.2015 на суму 610 386,00 грн та № 16 від 28.12.2015 на суму 123 297,00 грн дані суми направлені па погашення заборгованості з податку на додану вартість, що обліковувався у позивача з наявних в матеріалах справи довідках податкової служби.

Листом від 15.01.2016 № 32 позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС України в Черкаській області щодо надання роз'яснень про причини не зарахування коштів на електронний рахунок. Отримано відповідь № 1934/23-00-15-0212 від 29.01.2016, що направлено лист до ДФС України щодо вирішення питання.

Також суди встановили, що згідно з витягу з бази (т.1 а.с. 167) 18.12.2015 та 23.11.2015 коригуючі реєстри типу 8 були направлені Казначейству в електронному вигляді відповідно до специфікації взаємодії інформаційних систем ДФС та ДКСУ в процесі електронного адміністрування ПДВ.

Казначейство в свою чергу надало інформацію (лист 11.12.2015 № 9-08/1111-31431(т.1 а.с. 85-91), щодо зарахованих сум податку в розмірі 610 386,00 грн. та 13 297,00 грн.

TOB «Програміка», що є розробником програмного забезпечення ДФС, листом від 25.01.2016 № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку.

Проте, листом ДКС України від 21.01.2016, зазначено, що за даними АС «Казна» інформації щодо обробки коригуючих реєстрів не має.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, зазначає про виконання контролюючим органом вимог пункту 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569 ДФС України листом від 18.01.2016 № 716/5/99-99-23-01-16 направлено до Державної казначейської служби України коригуючі реєстри на суми зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку.

9. Підприємство надало заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про протиправність не зарахування погашення заборгованості з різниці в тарифах шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 200-1.1 статті 200-1.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

11.2. Абзац 3 пункту 200-1.3 статті 200-1.

У разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

11.3. Підпункт "в" пункту 200-1.4 статті 200-1.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

11.4. Пункт 200--1.6 статті 200-1.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

12. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

12.1. Пункт 9.

У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

13. Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375.

13.1. Абз.1 пункту 1.

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суми субвенцій з бюджету повинні зараховуватись на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

15. У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної їх вартості, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) та іншим обставинам, які підтверджують не вчинення Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України дій передбачених нормами законодавства щодо зарахування на рахунок Комунального підприємства "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" у системі електронного адміністрування ПДВ з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості, за рахунок субвенції з державного бюджету.

19. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги надані листи Державної казначейської служби України та ТОВ «Програміка» щодо передачі відповідних корегуючих реєстрів, оскільки вказане не підтверджує виконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови КМУ від 18 листопада 2015 року за № 967 «Про внесення змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» щодо поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, так як корегуючі реєстри не були оброблені, а лише свідчить про фактичне направлення цих реєстрів до Державної казначейської служби.

Крім того, суди також правильно врахували, що Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB «Програміка», щодо здійснення вказаними суб'єктами відповідних дій, які мають бути ними вчинені для поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

20. Відповідачами, всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) не було доведено та надано належних доказів правомірності вчинених (не вчинених) ними дій з метою виконання обов'язків, що покладені на них нормами законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

22. Судами попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи

23. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України), надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як відповідачами так і позивачем.

24. Колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Конституції України, Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року слід залишити без задоволення.

69. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі № 823/145/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду